За даними ВООЗ, ці захворювання (ССЗ) забирають життя 17,9 млн людей, що становить 32% від усіх смертей у світі. Зокрема, 17,2 млн осіб померли від ішемічної хвороби серця і 6,7 млн — у результаті інсульту. Ця група захворювань становить не лише медичну, а й соціально-економічну проблему. Ось чому в Україні також дуже гостро стоїть проблема профілактики ССЗ.
ГОЛОВНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ:

1. Надмірна маса тіла.
   Наразі кожен другий українець має різний ступінь надмірної маси тіла, що може стати причиною розвитку більшості хронічних захворювань.


2. Підвищений АТ.
   Кожен третій українець має підвищений АТ. Артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба виявляється у 25% дорослого населення України. Належить до захворювань, що скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.


3. Вживання алкоголю та тютюну.
   Зловживання призводить до підвищення АТ, гіпертрофії серцевого м’яза, розвитку інфаркту міокарда та порушення мозкового кровообігу — інсульту. Кожен п’ятий українець курить, чим істотно підвищує ризик розвитку ССЗ. Інтенсивне куріння з підліткового віку (понад 20 років) може скоротити життя на 20-25 років. Зокрема, через хвороби ССС.


4. Низька фізична активність.
   Достатній рівень оздоровчої фізичної активності має лише 3% населення України. Недостатня фізична активність призводить до збільшення маси тіла та розвитку захворювань серця.


5. Стреси.
   Стреси, тривожні стани більш ніж удвічі підвищують ризик ССЗ, а в разі хвороби — ускладнень та смерті.


6. Нездорове харчування.
   Головні вороги серця — це переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, газованих напоїв, солі.


7. Підвищення рівня глюкози в крові.
   Високий рівень глюкози в крові відмічається в понад 2 млн українців, половина з яких не знає про це й не отримує необхідне лікування. ССЗ у хворих із цукровим діабетом у 9 разів частіше призводить до інфаркту міокарда.
   

СИМПТОМИ СЕРЦЕВОГО НАПАДУ
Біль (відчуття тяжкості, тиску, печіння), який частіше виникає внаслідок фізичного навантаження; виникає (локалізується) за грудиною і/або в лівій половині грудної клітки; віддає в руку, під лопатку, нижню щелепу або шию зліва (спостерігається не в усіх випадках); зникає через 2-3 хв після припинення фізичного навантаження або прийому нітрогліцерину.
Що робити?

• припинити фізичне навантаження, заспокоїтися;


• зателефонувати своєму сімейному лікарю. Лікар може призначити прийом нітрогліцерину.

Якщо напад не вдається зняти протягом 15-20 хв, біль є постійним, стає інтенсивнішим або хвилеподібним, повторюється у стані спокою, виникає різка слабкість, відчуття страху, частішає пульс, різко коливається АТ — такий серцевий напад може перерости в інфаркт міокарда. Терміново викликайте екстрену медичну допомогу.
Ознаки інфаркту міокарда:

• інтенсивний постійний біль за грудиною;


• біль не припиняється після прийому нітрогліцерину;


• тривалість болю більше 15 хв.

Інфаркт міокарда — це ураження серцевого м’яза, викликане гострим порушенням його кровопостачання. При цьому уражена частина м’яза відмирає, тобто розвивається її некроз. Загибель клітин починається через 20-40 хв із моменту припинення кровотоку.
Тому головне завдання при інфаркті — максимально швидко відкрити заблоковану судину. Якщо це зробити за дві години, то інфаркт не встигає завдати важкої шкоди міокарду (серцевому м’язу). Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування (заміна пошкодженої судини) мають проводити в перші дві години контакту пацієнта з медперсоналом (максимум дві години від початку симптомів). З часом шкода стає все більшою, а якщо взагалі не відкрити судину, то 20% пацієнтів помирають. Половина з тих, хто виживає, залишаються інвалідами. Тому профілактика ССЗ повинна стояти на першому місці.
ГОЛОВНІ ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ ІНСУЛЬТУ ТА ІНФАРКТУ МІОКАРДА:

1. Правильне харчування.
   Віддавати перевагу овочам, фруктам, злакам, бобовим, горіхам, кисломолочним продуктам, нежирним сортам м’яса та риби. При цьому споживання жирів, масла, солодощів, алкоголю слід також скоротити.


2. Фізична активність.
   Більше рухайтеся, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся спортом. У середньому доросла людина повинна щодня ходити пішки не менше 3 км (або не менше 30 хв).


3. Стресостійкість.
   Уникайте стресів та вчіться справлятися з ними.


4. Здоровий спосіб життя.
   Відмовтеся від куріння та алкоголю.


5. Контроль тиску та рівня глюкози в крові.
   Контролюйте свій АТ та рівень глюкози. Оптимальний рівень АТ для дорослої людини становить 120/80 мм.рт.ст. Для більшості людей нормальними вважаються всі показники АТ, які не перевищують 139/89 мм.рт.ст. Оптимальний рівень глюкози в капілярній крові (при заборі крові з пальця — 3,3-5,5 мілімоль/л).


6. Регулярний медогляд.
   Регулярно відвідуйте свого сімейного лікаря, з яким підписали декларацію, вчасно проходьте профілактичні скринінги. За необхідності сімейний лікар направить вас на консультацію до вузького спеціаліста: кардіолога, ендокринолога, невролога.

Тож бережіть своє серце, серця близьких та дорогих для вас людей!