www.zvyagel.com.ua








Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
free counters
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 4/2020

24 Січня 2020 | Оприлюднив: | 591 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

22 січня — рік, як помер Олексій Якович ДМИТРЕНКО

Рідний батьку! Ти завжди живеш у наших серцях, щодня ми згадуємо Твої мудрі поради і мовчання. Ти був працьовитою, справедливою та чуйною людиною. Не можемо уявити, що Ти ніколи не усміхнешся. Хай над Твоєю могилою співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози. Хай земля буде Тобі лебединим пухом. Вічна пам’ять і Царство Небесне.

Син, невістки, внуки, правнуки, всі рідні

22 січня минув рік світлої пам’яті любого та дорогого дідуся, прадідуся — Олексія Яковича ДМИТРЕНКА

Важко повірити, що ніколи ми вже не почуємо мудрого слова, не побачимо щирої посмішки свого любого дідуся. Але ніколи не згаснуть у наших серцях любов, вдячність і велика шана. Не вистачає нам Вашої мудрості, щирої поради, турботи. Світла пам’ять житиме в наших серцях. Нехай Всевишній охороняє Вашу світлу душу в Царстві Небеснім. Усі, хто знав дорогу нам людину, згадайте добрим словом, пом’яніть щирою молитвою.
Неначе день, пройшов цей рік.
Як швидко час минає.
Ви вже не ступите на поріг —
Вас із нами вже немає.
Ви не пішли від нас у небуття,
Ви в наших душах будете вічно жити,
Бо щирим, відданим було Ваше життя,
Ви будете з неба ясною зорею нам світити.
Вас немає — скільки хочеш клич,
Сама печаль повисла над землею,
І сумно, що серед тисячі облич
Більше не зустрінеш посмішки твоєї.

Зі щирою скорботою та світлою пам’яттю невістка Регіна, онука Марія з чоловіком Валерієм та дітками Сергієм, Нікітою, Альбіною, Валерією, онука Галина з чоловіком Олександром та дітками Артемом, Костянтином, Ростиславом, онука Яна з чоловіком Анатолієм та дітками Дарією, Анною та Іваном

11 січня 2020 року на 68 році життя пішов у вічність Микола Михайлович БОГОМАЗ

Не вистачає слів, щоб передати весь смуток, який чорним крилом торкнувся не лише рідних і близьких людей.
Біль обпікає душу від думки, що ніколи не буде тебе з нами. Не почуємо мудрої поради, не відчуємо надійної підтримки, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки. Пішовши в інший світ, ти залишив по собі добру світлу пам’ять.
Зі сльозами на очах низько схиляємо голови над Твоєю могилою.
Пам’ять і любов про Тебе буде вічно жити. Вічний спокій Твоїй душі і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнучка, рідні

25 січня — 2 роки світлої пам’яті Миколи Євдокимовича САВЧЕНКА

Якби ти міг ще довше жити, були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.
Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуюча родина

23 січня — 9 днів, як на 98-му році закінчилося земне життя доброї, порядної людини, турботливого й люблячого батька, дідуся, прадідуся — Миколи Самійловича НАГОРНЮКА

Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишаться з нами.

У глибокій скорботі дочка, син, онуки, правнуки

26 січня — 15 років світлої пам’яті дорогої дружини, мами, бабусі — Тамари Олександрівни БОБРОВОЇ

Минає час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай у цей день всі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій.
Царство Небесне тобі і вічна пам’ять.

Сумуючі чоловік, дочки та внуки

24 січня — рік, як немає з нами нашого рідненького чоловіка, тата, дідуся — Михайла Михайловича ФІЩУКА

Як боляче без тебе, рідний, жити,
Душа ридає, тужить і болить.
Ніким тебе не можна замінити,
І сльози ллються, мов струмок біжить.
Всі пам’ятаємо твої слова, усмішку,
І радощі, й тривоги кожен раз,
І до могили топчемо доріжку,
Минуле не повернеться до нас.
Тебе немає, серце плаче, душа згорьовано болить.
Ми кожен день тебе чекаєм і виглядаємо щомить.
Закрила хижа смерть повіки, скувала холодом вуста,
Заснула вічним сном навіки людина добра і проста.
Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті вберегти.
Прости за те, що всі осиротіли,
Прости за все, за все ти нас прости.
Не заросте ніколи та стежина,
Що провела тебе в останню путь,
Похилиться зажурена калина
І добрим словом люди пом’януть.
Скільки не мине часу, ти завжди будеш поряд з нами.
Хай над могилою твоєю світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то пам’ять про тебе.
Спи спокійно, наш дорогенький. Вічний спокій! Царство Небесне!

Дружина, діти

23 січня — рік страшної розлуки, вічного болю, розпачу, як не стало люблячої дружини, турботливої матусі і бабусі — Віри Марківни МАЛЬЦЕВОЇ

Ми втратили тебе, і серце плаче, і щемить душа, і капає сльоза. Не можна змиритись, не можна повірить, що вже навіки, що вже назавжди. Так хочеться тебе обійняти і поруч побути хоч уві сні. Хай будуть янголи з тобою, Матір Божа Пресвята, тебе ніколи не забудем.
Спи спокійно, наша рідненька, хай Всевишній охороняє твою душу в Царстві Небеснім. Хто знав та пам’ятає, пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.

З гіркою тугою в серцях чоловік, діти, внуки

23 січня — 6 років, як пішла з життя дорога та рідна нам Світлана Іванівна ЮЩЕНКО

Перестало битися Твоє добре серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти пішла із життя, залишивши нас у розпачі, а життя втратило свої барви. Немає таких слів, щоб висловити свою печаль. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд з нами. Зі слізьми на очах схиляємо голови перед Твоєю могилою і світлою пам’яттю. Нехай у цей день згадають добрим словом усі, хто Тебе знав. Хай земля буде Тобі лебединим пухом. Вічна пам’ять та Царство Небесне.

Вічно сумуючі чоловік, діти та рідні

25 січня минає 40 днів розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті нашої рідненької, ветерана праці хлібозаводу — Тамари Олексіївни КОСТРИЦІ
31.01.1942-17.12.2019 р.

Щемить душа і капає сльоза, немов могутній камінь тисне груди. Без тебе хата опустіла, і ти ніколи вже не переступиш її поріг. Сюди не прийдеш вже ніколи і не зустрінеш рідних ти своїх. У нашій пам’яті ти назавжди залишишся доброю, люблячою, працьовитою. Спи спокійно, хай земля буде пухом. Вічна тобі пам’ять і Царство Небесне.

Вічно сумуючі донька, син, сестра

22 січня — півроку, як немає з нами Івана Петровича МАРЧУКА з с.Маковиці
28.01.50-22.07.19

Холодний вітер листя носить,
А за дверима вже зима.
Серце болить, душа голосить —
Тебе із нами вже нема.
Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

У глибокій скорботі дружина, уся рідня

29 января проходит 9 лет, как нет с нами дорогого сына, брата, друга — Андрея ДРАЧУКА

Наш маленький город грустит о тебе,
Парня все помнят с открытой улыбкой.
Ах, глупая смерть...
Если бы всё оказалось ошибкой...
Сознание это не в силах принять,
Сердце не может смириться с утратой,
Душевную боль нам ничем не унять,
Солнце со светом теперь не отрада.

Родные, близкие, друзья

26 января проходит год, как ушёл от нас Алексей Владимирович ЛУКИН

Тебя не стало — мир остыл, в словах нет пламени утешенья, в слезах всё наше настроенье. Зимой холодной ты ушёл и вот вся проза откровенья.
Помним. Скорбим.

Родные, близкие и друзья

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,