ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПРАЦЮ» №2708-1 НЕСЕ В СОБІ НОРМИ ГАРАНТІЙ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЗАХИСТУ ПРАВ ПРАЦЮЮЧИХ, ГАРАНТІЙ ОПЛАТИ ПРАЦІ ЗА ВИКОНАНУ РОБОТУ. ПРО ЙОГО ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Є НАМІР ОЗНАЙОМИТИ НАШИХ ПІДПРИЄМЦІВ.
У проекті закону містяться статті, що регулюють відносини між роботодавцем та працюючими. Підставою для трудових відносин є трудовий договір, який укладається між працівником і роботодавцем. Трудовий договір може укладатися на невизначений і визначений строк. Випробування при прийнятті на роботу не встановлюється при прийнятті на роботу строком на один рік.
Розірвати трудовий договір роботодавець може, в разі невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов’язків (двічі на рік дисциплінарне стягнення), прогулу протягом робочого дня без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп’яніння, розкрадання майна роботодавця, якщо умови праці не влаштовують працюючого.
Трудове законодавство не застосовується, якщо роботу виконує фізична особа як суб’єкт підприємницької діяльності самостійно та за цивільно-правовим договором.
Тривалість робочого часу та відпочинку встановлюється роботодавцем, загальним вихідним є неділя. Другий вихідний, у разі застосування п’ятиденного робочого тижня, встановлюється колективним договором і, як правило, надається поряд із загальним вихідним днем. Виконання роботи в загальний вихідний день при змінному графіку роботи не є підставою для отримання права на оплату в подвійному розмірі. Разом із тим у загальний вихідний день, у дні державних та релігійних свят оплата праці здійснюється в подвійному розмірі.
Періодично, два рази на місяць, працівникові видається винагорода за виконану роботу в інтересах роботодавця. Скасовується прив’язка мінімальної заробітної плати до розміру прожиткового мінімуму, перенесення робочих днів. Відпустка по догляду за дитиною, відкликання з відпустки, тривалість перерв — усе це має бути за домовленістю сторін між роботодавцем та працівником. Колективний договір або трудова угода має цьому сприяти. Відпустка без збереження заробітної плати (за власний рахунок) збільшується до 30 днів. Робочий час та нормування праці встановлюється самим роботодавцем. Він вирішує питання подвійної оплати праці за наднормовані години праці.
Допускається укладання трудового договору з нефіксованим робочим часом, без гарантій роботодавцем, що робота буде постійною.
Проектом закону встановлюються вимоги роботодавців щодо чіткого виконання законних прав працюючих, згідно з трудовим законодавством. При цьому значно розширюються повноваження державних інспекторів праці. На це повинні звернути увагу підприємці.
Вони можуть безперешкодно і без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення роботодавців та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, робочі місця працівників. Без свідків, або в присутності свідків, ставити роботодавцеві та (або) працівнику запитання, складати звіти, матеріали щодо порушень трудового законодавства. Складати протоколи про адміністративні правопорушення та накладати штрафи за порушення трудового законодавства з передачею до суду, ініціювати притягнення до відповідальності посадових осіб.
Подання у встановлений строк скарги на рішення державного інспектора праці зупиняє виконання письмової вимоги на період розгляду скарги головним державним інспектором.
До роботодавців можуть бути застосовані такі стягнення:

1. За порушення встановлених строків виплати заробітної плати та інших виплат, передбачених законом, працівникам більш, ніж на один місяць, — штраф у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати на день виявлення порушення.


2. За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.


3. За фактичний допуск працівника до роботи без укладання трудового договору у строк, встановлений цим законом, оформлення працівника на неповний робочий час, у разі виконання ним роботи повний робочий час, — штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати стосовно кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.


4. При виплаті заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати на день виявлення порушення.


5. За порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище, — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
   Оплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень трудового законодавства.

У разі вчинення роботодавцем порушення трудового законодавства вперше, крім порушень, згідно з пунктами 2, 3 цієї статті закону, фінансові санкції не застосовуються, а видається письмова вимога про усунення виявлених порушень.