6 березня — День боротьби з глаукомою. Це — хронічне прогресуюче захворювання, що стає першою причиною сліпоти у світі. Довгий час вона протікає безсимптомно, тому часто до офтальмолога звертаються, коли вже пошкоджено 50% волокон зорового нерва. Несвоєчасне звернення здатне призвести до повної сліпоти на одне чи обидва ока. Нині в Україні зареєстровано 260 тис. людей, котрі страждають на глаукому. І щороку ця цифра збільшується на 10%.
У групі ризику знаходяться люди після 40 років, які страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, із високим ступенем міопії. А також ті, хто переніс травми ока чи запалення. Певну роль відіграє спадковий чинник.
До основного негативного фактору відносять підвищений внутрішньоочний тиск. При цьому в багатьох людей діагностують підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ), але далеко не в усіх розвивається захворювання. У третини пацієнтів із глаукомою захворювання взагалі протікає без підвищеного ВОТ (нормотензивна глаукома).
На підвищення внутрішньоочного тиску можуть вказувати такі ознаки: затуманення зору, поява «сітки» перед очима, наявність «веселкових кіл» при погляді на джерело світла (наприклад, на лампу, що світиться), відчуття дискомфорту в оці, різь, сльозотеча; погіршення здатності бачити в сутінках, незначні болі навколо очей.
Відкритокутова глаукома — найпоширеніша форма, коли не спостерігається чітких симптомів. Людина може не відчувати помірного підвищення ВОТ, а це згубно діє на зоровий нерв і призводить до втрати зору.
Закритокутова глаукома часто протікає у вигляді нападів. Ознаки: значне підвищення ВОТ (до 60-80 мм ртутного стовпа), сильний біль в оці, головний біль. Нерідко під час нападу може з`явитися нудота, блювання, загальна слабкість. Зір у хворому оці різко падає. Гострий напад глаукоми часто сприймають за мігрень, зубний біль, гостре шлункове захворювання, менінгіт, грип, адже хворий скаржиться на головний біль, нудоту, загальну слабкість, навіть не згадуючи про очі.
При мігрені — одному з симптомів гострого нападу глаукоми — людина, як правило, йде не до окуліста, а до невролога. Або самостійно ковтає жменями знеболювальні, списуючи головний біль на хронічний недосип і нервове життя. Тому при невиліковній або щоденній мігрені відразу ж ідіть до офтальмолога!
Ще одну ознаку — нудоту і блювоту — багато пацієнтів сприймають за порушення в роботі шлунково-кишкового тракту або «підступи» стрибків артеріального тиску. Запам’ятайте, що при гострому нападі глаукоми зір погіршується погодинно — відмирає зоровий нерв. І якщо ви звернетеся до лікаря не в перші години, а через тиждень, то, на жаль, вам уже не зможуть повернути зір, а лише зняти біль і почервоніння. Хворим на глаукому необхідне динамічне спостереження в офтальмолога. Без лікування хвороба швидко прогресує і призводить до сліпоти.
При глаукомі будь-яке лікування спрямоване на зменшення внутрішньоочного тиску. Однак потрібно пам’ятати, що поняття норми внутрішньоочного тиску індивідуальне й може змінюватися впродовж життя.
Лікарські препарати не відновлюють баланс рідини в оці, а лише штучно його підтримують. Операції з приводу глаукоми нормалізують баланс внутрішньоочної рідини, вирішуючи питання кардинально, і дозволяють на роки відмовитися від медикаментозного лікування або значно полегшити режим застосування крапель. Боротьба з цією хоробою — активний процес не тільки з боку лікаря, але й із боку пацієнта. Завдання фахівця — допомогти пацієнтові опанувати методи самоконтролю, грамотно застосовувати ліки, дізнатися правила диспансерного спостереження.
Неможливо за допомогою лікарських препаратів, настоянок чи крапель повернути втрачені зорові функції. Можна тільки зупинити прогресування глаукоми. Якщо виробники лікарських препаратів обіцяють повернути вам втрачений унаслідок глаукоми зір, то знайте, що це обман! Народних методів лікування глаукоми немає.
«Світильником для тіла є око», — говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте офтальмолога. Пам’ятайте, що найважливішим чинником у лікуванні наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!