www.zvyagel.com.ua









free counters Яндекс.Метрика
Украина онлайн


До ювілею — «ландшафтна «парковка» ім. Лесі Українки»?

13 Березня 2020 | Оприлюднив: | 73 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Безумовно, головним питанням підготовки до ювілею від дня народження Лесі Українки є проведення робіт із консервації, реставрації та ремонту пам’ятки історії національного значення — будинку, у якому народилася й жила поетеса та громадська діячка Леся Українка.
Саме реальної пам’ятки національного значення — окремого будинку, а не суто умовної «меморіальної частини музею».
Але, на жаль, можливості міста в цьому питанні є вкрай обмежені.
Тому на одне з перших місць вийшло питання щодо наведення ладу на прилеглому до пам’ятки терені. За багато років з’явилася можливість це зробити. Окреме місце займає проект благоустрою терену колишнього консервного заводу. Але інформування звягельчан із цього приводу вкрай кепське. Крім, хіба що, резонансного знесення труби.
На слуху — відгомін бурхливих дискусій у міській раді, тренд у розмовах — навколо паркінгу для туристичних автобусів. Згодом з’явилась офіційна назва проекту — «Ландшафтний сквер ім.Лесі Українки».
Ідея створення скверу слушна. У тому ж Колодяжному, наприклад, до садиби примикає лісопарк площею 6,5 га. Та й площа озеленення самої садиби — близько півгектара.
Але назву вигадувати передчасно. Спочатку той сквер треба створити, і створити саме сквер. А вже потім, відповідно до процедури, через громадські обговорення, згідно з чинним законодавством, міська рада зможе прийняти відповідне рішення. Але прийнята назва може бути й іншою, наприклад, «Лісова пісня» чи «Лесине джерело».
Нещодавно на офіційному сайті міської ради оприлюднено ескіз. Тож, що саме пропонують звягельчанам?
Одразу зауважимо позитивні аспекти проекту благоустрою. Це — збереження існуючого ландшафту, озеленення рекультивованих земель. А також застосування саме не партерного, а закритого типу. Якщо говорити саме за сквер. Але чи є представлений проект проектом саме скверу?
Адже сквери — це невеликі озеленені ділянки (як правило, розміром 0,5-2 га), розташовані в міській забудові і призначені для короткочасного відпочинку, прогулянок, зустрічей, транзитного руху пішоходів, художньо-декоративного оформлення площ та вулиць. Отож ключове слово — пішоходи.
Ландшафтний означає, що формування комфортного й естетично повноцінного середовища було здійснено за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність).
Що ми бачимо насправді? З одного боку, звісно, автопаркінг, двосмуговий мостовий автоперехід через острівець на правий берег, двосмуговий під’їзний автошлях до нього (на лівому березі). Усе навіть без тротуарів. І лише одну грунтову стежку-змійку від паркінгу.
Тенденція зрозуміла і сумна. Жодного шансу пішоходам. Жодних ознак скверу. Поки що з цього боку виходить лише «ландшафтна» парковка ім.Лесі Українки»…
З іншого боку, «канонічним» для скверу є центральний майданчик зі скульптурою, фонтаном, басейном, квітником або газоном із мальовничими групами дерев і чагарників.
Поки в нас «центральний майданчик» за проектом — саме паркінг. Навіть вхід до скверу не передбачений. Лише в’їзд на парковку. Отже, і з цього боку знову виходить лише парковка «Біля Лесі» з прилеглою зеленою зоною…
Взагалі, якщо робити саме сквер, то, може, насамперед, треба заборонити виділення земельних ділянок по непарному боку Надслучанського провулку під індивідуальну забудову та садівництво? Зробити інвентаризацію земельних ділянок та їх меж від заводського паркана до Случі. Усі виявлені вільні землі оформити до складу скверу. Причому на найближчій сесії міської ради.
До речі, колись за парканом, на березі річки, було заводське футбольне поле, навіть були лавки.
Може, треба подумати про перенесення знаменитої «Голки» з «Фортеці» до нового скверу? Може, там вона виглядатиме більш доречно, аніж на місці знищеного собору? Та ще й на терені пам’ятки архітектури, тематично непов’язаної з «Голкою».
Чи не прокласти марковану туристичну стежку через сквер удовж Случі до замчища?
Звісно, є питання щодо попередження самозахоплення землі скверу та незаконної вирубки існуючих зелених насаджень.
Особливий інтерес викликає мостовий автоперехід аля «сідло корови» через острівець. Для чого він показаний на ескізі? Може, для здорожчання проектно-кошторисної документації чи самого проекту? Може, то новий шлях до центру для самозабудовників «у законі» з вул. Богуна? Або автошлях для нових забудовників по непарному боку Надслучанського провулку. Важко поки сказати, але питання цікаве.
Звичайно, на першому етапі буде проведений демонтаж, рекультивація землі, ремонт спуску до «Лесиного джерела». Поки єдиний головний безумовний позитив — демонтаж техногенно небезпечного об’єкту та рекультивація землі. Правда, незрозуміло, чи буде рекультивація повною.
Але головне питання: що далі? І як у підсумку цей задум правильно називати. Адже немає жодного функціоналу, який би відповзав визначенню скверу чи відповідав би вимогам Державних будівельних норм щодо скверів.
Звісно, запропонований проект благоустрою терену колишнього консервного заводу може мати місце. Але це не є проектом скверу.
У підсумку поки що маємо:
— питання щодо проведення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на пам’ятці «Будинок, у якому народилася й жила поетеса та громадська діячка Леся Українка» взагалі не розглядалося;
— не можна проводити навіть поточний ремонт пам’ятки. Його регламент прописується в розробленому та погодженому охоронному договорі, якого немає. Отож треба виготовляти та погоджувати відповідну науково-проектну документацію;
— проект на добудову до адміністративно-виставкової будівлі в зоні охорони пам’ятки не погоджений із Мінкультом. Тому дозвіл на роботи в зоні охорони Мінкульт не дасть;
— щодо скверу теж поки незрозуміло, що отримаємо. Чи справжній сквер, чи під виглядом скверу лише «ландшафтну парковку біля Лесі» з «кущиками» для туристів.

О.ПРОВОТОРОВ, член Національної спілки краєзнавців України

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , , , ,