«Проживаємо чудовий період — час розвитку, самоорганізації, переоцінки цінностей»

«Проживаємо чудовий період — час розвитку, самоорганізації, переоцінки цінностей»

МІСТЯНИ ДІЛЯТЬСЯ ВРАЖЕННЯМИ ПРО КАРАНТИН
Планета втомилася від людей і вирішила відпочити, відправивши країни на карантин. Коли вимушене перебування вдома закінчиться, можливо, хтось набере додаткові кілограми, хтось отримає поповнення в родині, а хтось таки понесе заяви на розлучення, не витримавши тісного спілкування в родині, на яке раніше бракувало часу, а тепер удосталь. Такі жартівливі прогнози дає Інтернет, аби відволікти суспільство від сумних новин про спад економік і динаміку коронавірусу, що перевернув увесь світ із ніг на голову.

Громада Новограда-Волинського досить сумлінно поставилася до карантину — на вулицях значно поменшало людей, містяни нарешті навчилися дистанціюватися в магазинних чергах, а масковий режим, попри складнощі з постачанням, усе ж дотримується багатьма.
На цьому шляху всім нам доводиться набивати гулі, хвилюватися, панікувати тощо. Утім відчувається, що ми гуртуємося. Наприклад, небайдужі люди активно долучилися до пошиття масок, яких бракує. І в цьому занятті вони проявляють не лише креатив, а й благодійність.
Як і більшість фірм, установ та організацій, наш редакційний колектив зараз теж змушений працювати в нових умовах. Ми оперативно організували газетярську роботу дистанційним методом. Опановуємо новий підхід до видавання газети, корегуємо свій щоденний режим на домашній території, разом із виконанням хатніх справ, шкільних уроків тощо.
Не лише не перестаємо видавати газету, а й прагнемо морально підтримати наших читачів. Тож вирішили поцікавитися, а яким чином проходить карантин у новоград-волинців? І наші читачі залюбки поділилися лайфхаками нового часу.
Тетяна Павловська:
«Поділюся нашим життям-буттям. Я вважаю, що ми зараз проживаємо чудовий період — час розвитку, можливих змін, швидких реакцій, самоорганізації, переоцінки цінностей. У нас мама головна, тому всі члени нашої родини теж так вважають.
Графік нашого життя майже не змінився. Хіба що всі перейшли на навчання-онлайн, стали більше займатися спортом. За два дні до карантину ми саме відкрили вдома спортзал із міні-батутами. Також тепер маємо більше часу на нові цікаві настільні ігри. Пошили собі масочки (на вимогу) і молимо Творця про закінчення цього випробування для людства».
Наталія Лазаревич:
«Працюю віддалено (перекладаю книги), тому щодо роботи в мене нічого не змінилося. Ось таку маску собі купила, щоб виходити до крамниць за продуктами. Оскільки роман, над яким я працюю наразі, про середньовіччя, то нинішній стан тривоги, невизначеності й надії лише на Бога певною мірою мені допомагає краще розуміти персонажів, які жили в дуже небезпечному світі. І, тим не менше, якось давали собі з тим раду.
Слухала нещодавно пряму трансляцію Сергія Жадана, коли він вірші читав. Якщо Форум видавців ще з кимось цікавим зробить ефір, то теж послухаю».
Валентина Найдюк:
«Коли в нашому Центрі учнівської творчості (ЦНТТУМ) виникла ідея з підручних матеріалів зайнятися пошиттям масок, то колектив залюбки це підтримав. Ми завезли швейні машинки з навчальних кабінетів по домівках керівників гуртків Н.М.Ільчук та Л.М.Ахмеджанової.
Тканину й марлю шукали кожен у себе, залучали знайомих.
Дефіцит виник із резинкою, навіть звернення в ательє не дали успіху. Вихованці активно підключилися, теж шиють за викройками. Наразі ми забезпечили пошитими виробами членів своїх сімей та друзів, а далі все залежить від кількості. Маємо намір передати маски інфекційному відділенню нашої лікарні й тим, хто потребуватиме. Закликаємо громаду активно підтримати процес і долучитися. Будемо раді, якщо спонсори нададуть необхідний матеріал».
Лідія Хоменко:
«Привіт! Проводимо цей час із користю для себе. Наш тато почав учити дітей грі в шахи! Із сучасної молоді мало хто вміє, тож вирішили опанувати щось новеньке. Робимо тенісний стіл у кімнаті. Ми й раніше практикували це вдома, але тепер потреба в русі нагальна. Сподіваємося, сусіди по багатоповерхівці нас зрозуміють.
Я складаю графік чергування на кухні, і ми з синами щодня готуємо якісь смаколики за рецептами з Інтернету. Щодня роблю зарядочку та перебираю речі, для чого раніше не було достатньо часу. Переглядаємо фотоальбоми минулих років, занурюємося в спогади. У нас в архіві є багато подорожей, тож є що згадати. Це дуже цікаво. Рекомендуємо!».
Оксана Круківська:
«Ми з донькою займаємося нейрогімнастикою (вправами для розвитку півкуль мозку). Донька робить мило, а я вивчаю емоційний інтелект.
Карантин можна «пережити» і можна «прожити». Конфлікти та напруження в родинах будуть, це правда. Реакція людей залежить від їхнього психотипу, тож є певні психологічні поради. На карантині керуючі будуть усіма керувати; експресивні будуть сприймати інформацію емоційно (можуть виникати емоційні вибухи); дружелюбні переживатимуть за всіх, через що в них може підвищитися рівень тривожності; аналітики будуть закриватися в роздумах і займатися «самопоїданням». Найважчою для наших людей є самодисципліна, а під час карантину це має бути кредо кожної свідомої людини.
Чим можна зайнятися? Тим, на що ви можете вплинути. Обговорити й дотримуватися сімейних правил в умовах карантину. Дивитися позитивні фільми («Скажені матусі», «Скажені матусі-2», «100 речей», «Легко не здаватися» тощо). Маєте прекрасну нагоду позбутися зайвого. Очистіть свій простір — будете зайняті, отримаєте приємні емоції від деяких речей. Важливо розмежувати територію кожного й усвідомити, що важливо іноді побути наодинці, щоб ніхто не турбував.
Спробуйте скласти список своїх 100 пунктів «Я хочу…» про себе і без часточки «не». Проаналізуйте список. Якщо там є речі, які ви можете почати втілювати під час карантину, то зробіть це.
Чим більше в собі подавлятимете негатив, то тим більше шансів, що від нього постраждає невинна людина. Займіться собою при кожній можливості. Чим можете, собі допомагайте — правильно дихати, писати, малювати… Ваше завдання — зберегти і вберегти себе. Роздратовані, розбиті батьки нічим не зможуть допомогти своїм дітям. Учіться говорити, слухати, чути себе й оточуючих».
Валентина Кустова:
«У медиків робота триває. Тож у мене нічого не змінилося, працюємо. Удома шию маски для себе й колег».
Наталія Мирончук:
«Переконана, що найголовніше в цей непростий час — берегти одне одного. Ми самоізолювалися вдома. Коли надворі гарна погода, то виходимо і прибираємо в саду, на клумбах. Піклуємося про домашніх улюбленців — у нас є кролики, коза, три собаки й кіт. Діти це люблять, ми з чоловіком теж.
Зараз ми нікуди не ходимо, дотримуємося загальних правил. Хіба що виходимо за найнеобхіднішим у магазин. Хочеться вірити в щасливе закінчення карантину. Я намагаюся щодня двічі молитися, прошу Бога, щоб випробування швидше закінчилися. Думаймо про оточуючих і про себе!».
Юлія Петренко:
«У мене майже нічого не змінилося, хіба що в магазини почала ходити в масці. На карантині побула всього чотири дні, які провела з рідними, потім вийшла на роботу. Зараз розробляю нову екскурсію (буде щось про дерева і каміння, про природу нашого краю). Коли прийду додому, то готуватиму вечерю й танцюватиму на кухні (так веселіше готується). Потім ми зазвичай робимо з дитиною завдання, які вчителька щодня висилає у вайбері. Тобто, усе, як завжди: живу своїм життям, слухаю улюблену музику, читаю книги (зараз — Стівена Кінга «Чорний дім»). Днями мені подарували Біблію, зовсім новеньку, ще запаковану навіть. Гадаю, найближчим часом знайдеться час і на неї».
Віта Кюрюз:
«Привіт! Загроза інфікування, на жаль, нікого не обійшла, тож карантину дотримується й Туреччина. Дома сидіти й справді дуже важко. Аби якось себе розважити, я займаюся кулінарією, щодня печу і готую щось новеньке. А чому б ні? І мені цікаве зайняття під час карантину, і родина нагодована!
Печу тортики, пиріжки, кекси. Пробую різні техніки, хочу навчитися чомусь новому. За часів моєї служби в райдержадміністрації такої можливості я не мала, бо вдома бувала мало.
Днями моїм кулінарним експериментом стали цукрові та імбирні пряники з розписом. Це моя перша спроба розпису, тож не судіть занадто суворо!».
Алла Володіна:
«У нас карантин проходить у дружній сімейній атмосфері. Готуємо смаколики з дітьми, танцюємо. Мама з коліжанками та членкинями клубу багатодітних мам «Берегиня» та
ГО «ДіяМи» розпочали пошив масок для малозабезпечених та людей, котрі входять до групи ризику. Першу партію (50 штук) ми вже роздали, вони мають надпис: «Будьте здорові та бережіть себе!».
Дітям із першого ж дня карантину припало до душі дистанційне навчання. Цікаво спостерігати, як уроки проходять у вайбері. Ще звикнуть до такого навчання наші діти й до школи не захочуть ходити! Усією сім’єю слухали відеозапис уроку історії, твори Моцарта на музиці, розбираємо математичні теми. По закінченні уроків у будинку знову панує дитячий гамір».
Юлія КЛИМЧУК