13 квітня минуло 9 днів, як перестало битися серце нашого люблячого чоловіка, батька, дідуся — Миколи Миколайовича БОБРА

Перестало битися Твоє добре серце, у котрому вистачало тепла для всіх. Ти пішов із життя, залишив нас у розпачі, дім став пусткою, а життя втратило свої барви. Немає таких слів, щоб висловити свою печаль. Скільки не мине часу, Ти завжди будеш поряд із нами. Спи спокійно. Лебединим пухом хай буде Тобі земля й Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

Твій вічний сон — наш вічний сум...

16 квітня минуло 5 років, як пішов назавжди з життя дорогий чоловік, турботливий батько, дідусь — Віктор Євгенійович ДІДИК

Ти знаєш, тату, вже цвітуть сади,

Тополі пахнуть і горить кульбаба,

А Ти на нас вже дивишся згори,

І рай земний Тебе уже не вабить.

Ти знаєш, тату, вишні на врожай

Так рано вбрались у розкішні шати,

...Великдень скоро... і морозам край...

Ще щось важливе мусила сказати...

Ти знаєш, тату, все у нас гаразд,

Здорові, ситі, чом гнівити Бога,

Але так хочеться, щоби іще хоч раз

Твоя нога ступила до порога.

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

У променях небесного світла нехай твоя душа не знає перешкод

Юрій Олексійович ЛЕМІШ

06.09.1952-18.04.2006 р.

Хай тихо скотиться сльоза за те, що ти колись був, за руки невтомні з мозолями, тепло душі і ніжне серце.

Сумуємо, любимо, дякуємо за все.

Дружина, діти, онуки

17 квітня минає рік, як жорстока, невблаганна смерть у розквіті сил раптово забрала з нашої родини дорогу сестричку, куму, тітку — Тетяну Петрівну ДЗЕРШКО

Рідна наша, ти завжди була для всіх нас порадницею і підтримкою. Дні розлуки — це дні скорботи і вічної печалі за тобою. Тепер ти не з нами, але і в будні, і в свята, у печалі і в радості, у наших думках, спогадах — ти завжди з нами, пам’ять про тебе — у наших серцях. Сумуємо за тобою, наша рідненька. Вічного тобі життя в Царстві Небеснім та спокою добрій душі.

У глибокій скорботі сестри, племінники, куми Бондар

17 квітня — роковини світлої та незабутньої пам’яті дорогої сестрички, тітоньки, бабусі та просто чудової людини — Тетяни Петрівни ДЗЕРШКО

Ось і пробіг рік смутку, який чорним крилом торкнувся нашої родини, залишивши сльози та смуток. Полум’я болю обпікає душу від думки, що ніколи не буде поряд Вас з нами. Не почуємо мудрої поради, не відчуємо надійної підтримки, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки. Нестерпний біль і невимовна туга не покидають нас. Низько вклоняємося перед Вашою світлою пам’яттю. Нехай свята земля береже Ваш вічний спокій. Царство Небесне та вічна пам’ять.

З глибоким сумом брат Микола, племінниці Наталія та Алла з родинами

16 квітня минуло 40 днів, як пішов із життя наш любий тато, дідусь — Петро Миколайович ШУМІК

Ти в інший світ пішов так рано,

Лиш тільки пам’ять про тебе жива,

Вся наша туга і наша рана

Не вміститься в прості слова.

Вічно сумуючі дочки та вся родина

20 квітня минає рік, як пішла у вічність дорога нам мама, бабуся — Зінаїда Петрівна КОНДРАТЮК

Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком усе навколо. Рідненька, ми сумуємо за Тобою. Не вистачає усмішки, і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід у житті Ти залишила і скільки всім добра зробила. Любила життя, любила людей, прожила Ти для онуків і дітей. Пішла достойно в майбуття, Тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, житимеш і Ти у наших серцях. Лебединим пухом Тобі земля і Царство Небесне.

Сумуючі діти, онуки, рідні

19 квітня минає рік, як пішов з життя дорогий чоловік, тато та дідусь — Микола Іванович КУЛІБАБА

Одна мить — і перестало битися серце. Жорстока смерть забрала Тебе від нас. Плаче серце й болить душа. Як Ти всім нам потрібний. Ти був найкращим чоловіком, татом, дідусем і Людиною, тож нехай у цей день пом’януть Тебе всі, хто знав, поважав. Нехай свята земля буде Тобі пухом і береже Твій вічний сон. Хай Бог дарує Тобі Царство Небесне.

Сумуюча вся родина

15 квітня минув рік з дня смерті Галини Іванівни ТИМІНСЬКОЇ

Як швидко плине час, як Ви пішли від нас. Ваше серденько вже не б’ється, і на душі в нас гіркота. Зайдеш до Вас у дім чи на подвір’я, а там тепер лиш пустота. Ви мали золоту душу і добре серце. Ваш світлий образ збережемо ми у своїй пам’яті назавжди. Нехай згадають добрим словом усі, хто Вас знав. Низько схиляємо голови перед Вашою могилою. Хай буде пухом Вам земля та вічне Царство Небесне.

Вічно сумуючі рідні