Знову горить Чорнобиль,
Луки, ліси, поля…
Плаче тихо природа,
Здригається в горі Земля.
Сизий дим виїдає очі,
Душить розтерзані груди.
Що ми залишим нащадкам?
Цієї краси не буде…
Люди! Побійтесь Бога!
Скиньте камінь з душі,
Ви не створили нічого —
Скільки можна грішить?
Знову горить Чорнобиль,
Луки, ліси, поля…
Стогне від горя планета,
Плаче Мати-Земля!..