Кум, кума і солов’ї

— Алло! Мариночко? Привіт, дорогенька кумасю!
— Привіт, кумонько!
— Як ви там?
— Бог милував!
— А що у вас?
— Ой…
— Що таке?!
— Та ні, усе добре.
— А чого ж так лякаєш?
— Так грип же той ходить. З короною.
— І з короною ходить, і без неї ходить. Кожної холери треба остерігатися.
— Чим, Людочко, займаєшся?
— Ікру їм.
— Що їси?
— Ікру червону.
— Непогано живете!
— Тобі, кумонько, жалітися!
— То я жартую, кума.
— По телевізору казали, що ікра зміцнює імунітет. А ти, Мариночко, що поробляєш?
— Стою. На огороді. Спершись на сапку.
— Полеш?
— Уже все переполола. Усе огорнула. І ось стою, як опудало.
— То йди в хату. Перепочинь.
— Там друге опудало сидить.
— Яке?
— Василь мій. На нерви діє. Коли той карантин уже закінчиться! Та вже розбігтися б по роботах! А то день і ніч перед очима мелькає. Мелькає…
— Чого це ви?
— Так, не звично. Постійно разом удома тремося. Нема коли і скучить одне за одним. А твій що там?
— Петро?
— А що, у тебе ще хтось є?
— На дивані лежить. З пультом. І в масці.
— А в масці чого?
— Так грип же!
— І секс у масках?
— Карантин!
— Хм…
— У нас он і Мальвіна у масці.
— Яка Мальвіна?
— Болонка моя!
— А. Забула, що… І в масці???
— По телевізору казали, що собаки також можуть заразитися тією заразою. А я ж її вигулюю. А ви своєму надягли?
— Кого?
— Маску!
— На кого?
— На Тузика?!
— Я що, дурна?
— Кума! Марино! То, виходить, що я…
— Я хотіла, Людко, сказать, на який біс йому та маска, коли він на ланцюгу сидить.
— А-а.
— Хі-хі!
— Ти чого, кума?
— Уявила твою Мальвіну в масці.
— Ти не хіхікай, кумонько. А про Тузика свого таки подумай. Якась дама прийде до нього грипозна…
— Лихий його не вхопить! Як і мого Василя! У гості прийдеш?
— Я строго на карантині!
— І що, до магазину не ходиш?
— У мене запаси є! І… ну…
— То як хочеш! Будь здорова!
— І ти будь здорова!
* * *

— Алло! Петро?
— Василь?
— Здоров, куме!
— І тобі не кашляти!
— Ну, що там?
— Як завжди.
— Твоя закуска.
— Замьотано!
— То виходь у садок.
— У вишневий?
— Еге. Той, що коло хати.
— Солов’ї співають?
— Ще й як! Тьох-тьох-тьох! Ох-ох-ох…
— І пере-ох-ох! Там со-ло-вееее-йко за-спі-вааааав…
Микола МАРУСЯК