Рота патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП дислокується в м.Овручі. Але контрольно-пропускні пости розташовані як на території Овруцького, так і Народицького районів. До 34-ої річниці Чорнобильської аварії поліцейські розповіли про будні місцевих жителів та порушників встановлених обмежень.


— Основне наше завдання: забезпечення дотримання вимог режиму радіаційної безпеки, попередження розповсюдження радіонуклідів на території, які не зазнали забруднення. А шляхами перенесення невидимої небезпеки залишаються вивезення продуктів лісу (грибів, ягід) та браконьєрство (полювання та рибальство). Також постійно взаємодіємо з прикордонниками, оскільки знаходимось у прикордонній смузі та виконуємо всі інші функції, передбачені Законом «Про Національну поліцію України», — розповідає командир роти Сергій Сергійчук.
Сьогодні в складі роти служать 55 поліцейських, діяльність яких організована вахтовим методом двотижневими чергуваннями на 5 контрольно-пропускних постах.
— У самій зоні забруднення мешканців практично немає, але довколишні села, хоч і нечисельні, проте щороку їх жителів стає більше. Переважно — це люди старшого віку, які повертаються туди, де споконвіку жили їх батьки, — розповідає командир взводу Василь Коруд, який уже 14 років служить у підрозділі. — Ця зима видалася тяжкою через відсутність снігу та дощів, а відтак засуха сприяла масштабним пожежам.

Закинуті села, похилені хати й чорні вікна — такі пейзажі проступають крізь густі зарості чагарників. У будинках, де колись жили люди, проросли дерева.
62-річний пан Олександр розповідає, що минулого року восени поховав матір, тож тепер він — єдиний мешканець села Малих Кліщів. Сам порається по господарству. Час від часу до нього навідується сестра, яка після аварії переїхала до Коростеня.
— Нормально живу, заходьте до хати, подивіться, — запрошує чоловік. — Картоплю саджу, буряки, усяку городину. Кури тримаю, кролів. У ліс ходжу…
Такий нехитрий побут у пана Олександра вже понад три десятиліття. Поряд із його обійстям знаходиться контрольно-пропускний пункт роти поліції.
— Із ними і спокійніше, і безпечніше, — небагатослівно характеризує сусідство з правоохоронцями чоловік. — Коли прошу, допомагають мені.
Поліцейські ж розповідають, що загальна площа території їх обслуговування складає понад 480 кв. км, переважно — лісових масивів. Найчастіші порушення — це охочі самовільно потрапити в зону чи то з цікавості, чи то з меркантильних мотивів.
— Нещодавні масштабні пожежі наробили багато лиха, тож нині в місцевих мешканців усі турботи довкола відновлення житла та хоч якогось облаштування побуту, а для нас — нові виклики у виявленні причетних до такого безвідповідального ставлення до природи, — підсумовує командир роти.