Перлина Полісся — озеро Світязь — катастрофічно обміліло

Перлина Полісся — озеро Світязь — катастрофічно обміліло

Розташоване в межах Шацького району Волинської області, озеро Світязь є найбільшим та найглибшим озером природного походження в Україні. Роками Світязь манить до себе любителів зеленого туризму та охочих насолодитися тихим відпочинком у Поліському краї.
Проте нині над озером нависла загроза зневоднення. Величезних масштабів вона набула в 2019 році. На початку цього року ситуація не краща. Оскільки біля берегів озеро переважно мілке, то після падіння рівня води на один метр велика частина дна, у деяких місцях шириною до 100 м, стала сушею…
Ситуацію коментує Павло Гвозденко, заступник голови Державного агентства водних ресурсів.

Світязь по праву належить до топ семи природних чудес України. Його площа (до зневоднення) становила 2622 га, довжина — 9225 м, ширина — 4000 м, середня глибина — 6,9 м, максимальна глибина — 58,4 м.
Світязь належить до Шацького поозер’я, на території якого ще в минулому столітті було створено Шацький національний природний парк. Звідусіль оточений сосновими лісами, багатими грибами та лісовими ягодами, Світязь має цілющу, кришталево чисту, збагачену сріблом та гліцерином воду.
Славиться озеро своїми щуками, сомами, лящами, окунями, проте справжнім делікатесом і місцевою «родзинкою» вважається вугор.
Навколо Світязя побудовано багато санаторіїв, баз відпочинку, спортивних та дитячих таборів.
У липні 1974-го, коли космонавти Павло Попович і Юрій Артюхін на кораблі «Союз-14» здійснили стикування з орбітальною станцією «Салют-3», вони після виконання всіх завдань і благополучного повернення на Землю приїхали відпочивати на Шацькі озера. Спеціально для них був побудований на острові дерев’яний будиночок, у якому космонавти проживали в період реабілітації після польоту.
Не дивно, що сотні тисяч туристів щороку відвідують ці прекрасні мальовничі місця, та вважають такий відпочинок навіть більш якісним, ніж на морському узбережжі.
У зв’язку із природною красою та територіальною близькістю Шацького поозер’я до кордонів із Польщею та Білоруссю, десятки тисяч іноземців відпочивають на Світязі та прилеглих озерах.
Але зараз озеро опинилося на межі екологічної катастрофи. Почали бити на сполох насамперед ті, хто звик щороку відпочивати на Світязі, та громадські активісти — в Інтернеті опубліковано безліч невтішних світлин та заклики щодо необхідності конкретних дій для порятунку перлини Волині.
«Хоч Шацьке поозер’я відноситься до території Шацького національного природного парку, який підпорядкований Державному агентству лісових ресурсів України, проте Держводагентство не могло залишатися осторонь вирішення водних проблем Волині. Спеціалісти нашого Волинського регіонального офісу водних ресурсів взяли участь у дослідженні проблематики обміління Шацьких озер.
Зараз зрозуміло, що проблема має комплексний характер та для вирішення потребує об’єднання зусиль державних органів влади та органів місцевого самоврядування», — стверджує Павло Гвозденко, заступник голови Державного агентства водних ресурсів.
Він станом на сьогодні виділив такі чинники, які, у більшій чи меншій мірі, можуть мати вплив на обміління Світязя.
ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ
На жаль, але Україну не оминули кліматичні зміни, зумовлені глобальним потеплінням.
Більше того, згідно з дослідженнями вчених, у нашій країні температура зростає у два рази швидше, ніж у середньому по планеті.
Минулоріч улітку з Шацьких озер випарувалося понад мільйон метрів кубічних води.
Світязь не має природних приток, а живиться здебільшого за рахунок опадів і підводних джерел.
Висока температура і відсутність дощів дуже суттєво вплинули на водність у Шацькому поозер’ї.
МЕЛІОРАТИВНА ІНФРАСТРУКТУРА ПОТРЕБУЄ ВІДНОВЛЕННЯ
В умовах маловоддя особливо важливо виключити витік води зі Світязя.
Таку функцію покладено на гідротехнічні споруди, які, на жаль, за багато років вийшли з ладу, а коштів на їх відновлення в бюджеті Держводагентства не було.
Загалом на відновлення меліоративної системи до нормального робочого стану необхідно близько 30 мільйонів гривень. За ці кошти можливо буде відновити в тому числі й, так звану, міжгосподарську меліоративну систему.
Справні конструкції однозначно матимуть свій позитивний вплив на водність озера, хоча проблему вирішать лише частково.
Держводагентство в поточному році вже виділило 1,4 мільйона гривень на проведення капітального ремонту шлюзурегулятора Прип’ятської осушувальної системи Старовижівського району Волинської області.
Також 12 березня Волинська обласна рада виділила 300 тисяч гривень на розробку проекту «Капітальний ремонт Копаївської осушувальної системи Шацького району Волинської області».
Ця осушувальна система не тільки сприятиме відновленню водності Шацьких озер, але й, у разі проходження повені та паводків, захистить від підтоплення і затоплення території населених пунктів Шацької ОТГ.
Загалом для практичної реалізації наведеного проекту необхідно понад 10 мільйонів гривень, які Держводагентство спробує віднайти в поточному році.
СТВОРЕННЯ ШТУЧНИХ ВОДОЙМ ДЛЯ ПОЛИВУ ЯГІДНИКІВ
Правоохоронці розслідують факти зловживання службовим становищем посадовими особами органів державної влади Волині в інтересах третіх осіб, які могли призвести до різкого падіння рівня води в Шацьких озерах, у тому числі — одному з найбільших озер України — Світязі.
Деякі експерти стверджують, що штучні ставки біля ягідних полів впливають на зниження грунтових вод, якими, у тому числі, живиться Світязь.
Є надія, що, завдяки зусиллям правоохоронців, незабаром буде об’єктивно досліджено цю проблематику та надано відповідні оцінки діям тих чи інших посадових осіб.
РОЗРОБКА ХОТИСЛАВСЬКОГО КАР’ЄРУ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ
Поблизу кордону з Україною білоруси розробляють унікальне родовище, де у великих об’ємах видобувають пісок і крейду.
Восени минулого року делегація Держводагентства побувала в Хотиславі, де заступник міністра охорони довкілля Республіки Білорусь провів екскурсію кар’єром.
Станом на сьогодні його глибина становить трохи більше 12 метрів, проте за проектом він має розроблятися до відмітки 40 метрів.
Керівник української делегації висловив зауваження щодо того, що подальша розробка цього родовища матиме незворотній вплив на екосистему Шацького національного природного парку.
Подальша комунікація з цього питання має відбуватися дипломатичними каналами з наданням українською стороною підтверджень, що подальша розробка Хотиславського кар’єру впливає на гідрологічний режим озер Ратнівського і Шацького районів, у тому числі — й Світязя.
На сьогодні важливо відновити моніторинг рівнів вод: підземних, поверхневих і грунтових, який припинили робити в області ще в 2014 році. Тільки таким чином можна з’ясувати вплив кар’єру на рівень води в Шацьких озерах.
СВЕРДЛОВИНИ ДЛЯ ВОДИ, ПРОБУРЕНІ МІСЦЕВИМИ ЖИТЕЛЯМИ
Населення сіл, прилеглих до Світязя, раніше користувалося водою, отриманою з колодязів, проте в останні роки особливо активно почали бурити свердловини.
Для забезпечення потреб населення обов’язково потрібно побудувати централізований водогін, що, у свою чергу, зніме навантаження з озера.
До речі, централізована система каналізації також побудована лише частково, а населення переважно користується вигрібними ямами, вміст яких часто потрапляє до озера.
У мережі Інтернет деякі «експерти» рекомендують закачати воду у Світязь насосними станціями із річки.
Проте робити цього в жодному разі не можна, оскільки, завдяки цьому, в озері може початися процес цвітіння синьо-зелених водоростей, а тоді жоден турист не захоче купатися в зеленій воді, яка ще, крім того, неприємно пахнутиме.
Цьогоріч, уперше за багато десятиліть, не було весняної повені, саме тому є всі підстави вважати, що ситуація із водністю Світязя може бути ще більш критичною, ніж минулого року.
Незважаючи на карантинні заходи, потрібно не скидати обороти і всім об’єднувати зусилля та працювати над вирішенням проблем одного із семи природних чудес нашої країни — озера Світязь! — закликав заступник голови Державного агентства водних ресурсів.
Підготував Олег БРЮХАНОВ