Філологи, які змінили Україну

Філологи, які змінили Україну

Визначну роль у формуванні української духовності відіграють філологи. Термін «філологія» з грецької означає «любов до слова», а філолог — людина, яка любить слово й займається його детальним вивченням. Тож із нагоди Дня філолога (25 травня) пропонуємо вашій увазі підбірку найбільш відомих філологів України.
ЗАЧИНАТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
А ви знали, що поема «Енеїда» Котляревського — найперший твір у літературі, що був написаний народною мовою? Саме він увів в українську літературу колоритну та багату розмовну українську мову. Це явище можна відслідковувати у творах Котляревського, які пронизані цією милозвучною мовою. Схвально про творчість Котляревського відгукувався митець літературного слова Тарас Шевченко. Із цього приводу Шевченко присвятив Іванові вірш, який має назву «На вічну пам’ять Котляревському».
МАЙСТЕР КРАСИВОГО СЛОВА
Шевченка у світі знають як талановитого митця. Він асоціюється, зокрема, з рядками:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує…

Тараса Шевченка вважають основоположником сучасної української літературної мови. Уявіть собі, що Тарас Шевченко в 1861 році видав «Буквар». До того ж, за власні кошти. Книга вийшла накладом 10000 примірників. «Буквар» був призначений для того, щоб школярі в безкоштовних школах вивчали грамоту. Він із неперевершеністю відкрив красу українського слова, а разом із ним — і його силу. Українська літературна мова збагачувалася завдяки його творам та роботам.
ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Значне місце в розвитку української мови посів учений Павло Житецький, який працював над написанням історії української мови. Ці праці й нині зберігають свою актуальність і користуються попитом серед студентів-філологів. Найвідомішими його учнями були Григорій Мачтет й Агатангел Кримський, приятелював він і з Михайлом Драгомановим. Опублікована наукова спадщина становить приблизно 30 робіт. Їх унікальність полягає в тому, що він описував Пересопницький рукопис, перекладав малоруською мовою Євангеліє, описував літературну діяльність Вишенського, а також працював над дослідженням «Енеїди» Котляревського. Однак якісна сторона його доробку — новизна тематики, обсяг охопленого аналізом фактичного матеріалу в широких хронологічних межах, чимала низка науково виважених прогресивних ідей і концепцій дозволяє говорити про вченого як про одного з основоположників української філологічної науки. Свого часу Житецький писав: «Якщо хочете працювати для українського народу, ставайте першорядними вченими й пишіть ваші праці по-українському. Тоді поневолі й чужі вивчатимуть українську мову, щоб ознайомитися з вашими працями».
ЛІНГВІСТ ХХ СТОЛІТТЯ
Унікальним українським лінгвістом ХХ століття прийнято вважати Михайла Жовтобрюха. Народився він у селі Ручках Гадяцького району Полтавської області 17 листопада 1905 року. Активно займався енциклопедистикою україністики та славістики. Був педагогом і методистом. Запам’ятався як автор підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, а також лауреат академічної премії імені Івана Франка. У його науковій спадщині нараховується 317 наукових праць, 25 вихованих докторів і кандидатів наук, 94 опонентські виступи, а також дуже багато наукових доповідей та щоденних консультацій. Його праця «Історія української мови. Фонетика» була удостоєна премії Івана Франка НАН України.
ВИДАТНИЙ ФІЛОЛОГ СУЧАСНОСТІ
Юрія Шереха вважають найвидатнішим філологом сучасності не тільки української літератури, а й світової. Його перу належать неймовірно цікаві портрети класиків української літератури та сучасних письменників. А також роздуми про театр, архітектуру, види мистецтва та багато цікавих спогадів. Він став наймолодшим славістом світу, а ще отримав запрошення на роботу від двох найстаріших університетів Америки. Шерех мав унікальний критичний талант, наполегливо нагромаджував літературні факти, сумлінно коментував тексти, а також був майстром розлогих виступів, а праці його мають широке наукове визнання.
Підготувала Інна ЖУР