18 червня на 71 році пішов з життя народний депутат України ІІ скликання, поважна людина, люблячий чоловік, турботливий батько, вірний друг — Микола Дмитрович ГОРБАТЮК

А серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих тебе вже немає. Не знайти слів, щоб передати наше горе й біль душі. Співчуваємо й сумуємо разом із родиною. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Сім’ї Боровців і Паламарчуків

СПІВЧУТТЯ

Колектив газети «Звягель» із сумом сприйняв звістку про смерть шанованої в місті та за його межами людини, народного депутата ІІ скликання, Державного радника податкової служби 2 рангу — Миколи Дмитровича ГОРБАТЮКА

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким померлого. Ми збережемо світлу пам’ять про Вас.

17 июня — десять лет, как перестало биться сердце и ушла в вечность наша любимая, добрая, нежная мамочка, жена, бабушка, свекровь и Вам добро даривший человек — Феликса Ивановна РАНЧЕВСКАЯ

Просим помянуть и помнить её.

Вечно скорбящие муж, сыновья, внуки, невестки

18 червня — 3 роки, як пішла у вічність наша мама, бабуся, прабабуся — Василина Пилипівна ШВЕЦЬ

Дякуємо тобі, наша рідна, за доброту, за мудрість, за безсонні ночі, за твої невтомні руки золоті. Є сила, що може забрати життя. А з пам’яті рідних — ніколи.

Хай буде земля тобі пухом і Царство Небесне.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

Поминаємо дорогого батька, чоловіка, дідуся, брата — Миколу Романовича НАЙМАНА, з дня смерті якого 19 червня минає 3 роки

Ми втратили тебе, і серце плаче, голосить і болить душа, бо скільки б не шукали очі, тебе із нами більш нема. Не можна змиритись, не можна повірить, що це вже навіки, що це — назавжди. Більш не зустрінем посмішки твоєї, і огортає душу сильний жаль, що не побачим ми тебе ніколи, ні твою радість, ні твою печаль. Хай будуть янголи з тобою і Матір Божа Пресвята, тебе ніколи не забудем, назавжди в наших ти серцях.

Нехай пухом буде тобі земля і Царство Небесне.

Дружина, діти, онуки, рідні

16 червня минув рік, як пішов у вічність найрідніший тато, дідусь — Іван Васильович ПОТАПОВ

Нехай вітер

Тебе заколише,

Ніжну пісню

Співають пташки,

Спи спокійно, татусь,

Ми будем

Молитись

За спасіння

Твоєї душі.

Вічно сумуючі дочка, син, онуки

17 червня обірвалося молоде життя нашого рідного, дорогого, коханого — Юрія Сергійовича ФЕДОСОВА

10.03.1993-17.06.2020

Невимовний біль непоправної втрати. Незагойна рана в душі. Хай свята земля тобі буде пухом, наш рідненький. Мій синочок... Наш ангелочок... Нестерпний біль... Твоє серденько зупинилось так несправедливо швидко... Більше не обіймеш, не поцілуєш... А я не скажу, як сильно тебе люблю...

Пробач, рідненький, що не зберегли... Хто знав — помоліться... Може когось образив — вибачте...

Вічно і невимовно сумуючі мама, братик, сестрички, дружина і донечка, усі рідні

23 червня минає рік, як раптово пішла з життя дорога, любляча, єдина наша Наталія Віталіївна СУХОВЕЦЬКА

Від нас пішла ти дуже рано,

На душі глибока рана,

Ти, рідненька, нас прости,

Не змогли тебе спасти.

Ти пішла у вічну путь,

Нехай тебе, наша кохана,

За ручки ангели ведуть

Із синочком золотим,

Неназваним, дорогім.

З глибоким сумом батьки та рідні