www.zvyagel.com.ua








Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
free counters
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Сервіз з Америки — в експозиції Музею Лесі Українки

03 Липня 2020 | Оприлюднив: | 30 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

У Новоград-Волинському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки експонується мініатюрний сервіз, який передала з Америки дослідниця життя і творчості Лесі Українки та її родини Тамара Скрипка.
Це — набір дитячого іграшкового посуду: 2 чашки з блюдцями, чайник, цукорниця, молочник. Так, висота чайника — 4,5 см, діаметр блюдця — 3,5 см. Відвідувачі музею іноді жартують, що в чашечках із цього сервізу можна подавати на пробу елітну каву.
Тривалий час він зберігався в Оксани Міяковської-Радиш, доньки українського історика, літературознавця, засновника і першого директора Архіву-музею УВАН у Європі і США Володимира Варлаамовича Міяковського.
У США Оксана Володимирівна (разом із батьками, чоловіком і сином) емігрувала на початку 1951 року. Була активною діячкою української діаспори, багаторічним секретарем УВАН. На жаль, цього року вона відійшла у вічність.
Родина Міяковських була в дружніх стосунках із Косачами. Ізидора Косач-Борисова писала: «…Він [Володимир Варлаамович Міяковський] і його родина — це наші близькі приятелі (його онуки і мої — це вже друзі в четвертому поколінні Косачів і Міяковських)».
У США Ізидора Петрівна проживала з 1949 року. Гостюючи в Оксани Володимирівни, І.Косач-Борисова робила їй цінні подарунки, серед яких навіть книга «Мифы классической древности» Штоля, яку в дитинстві читала Леся Українка.
Під час одного з приїздів подарувала їй цей дитячий сервіз, сказавши, що його колись привезли в Америку з Європи. Оксана Володимирівна використовувала його в іграх зі своїми внуками. Вона робила з ними лялькові будинки (кімнатки) — три стіни та інтер’єр. В інтер’єрі використовувала мініатюрні іграшкові речі.
Маючи поважний вік, частину свого архіву і речей О.Міяковська-Радиш передала Тамарі Скрипці. Вищезгадані «Мифы…» Штоля Тамара Олексіївна привезла в Україну.
Для Літературно-меморіального музею Лесі Українки іграшковий сервіз — цінний експонат. Він став гарним доповненням до «рублика» (для прасування), який експонується в дитячій кімнаті. Разом вони вдало презентують іграшки тих часів.
Велика вдячність Тамарі Скрипці за поповнення колекції музею!
P.S. Оскільки немає достовірної інформації про походження посуду, не варто називати його Лесиним.

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,