Поминання 28/2020

Поминання 28/2020















































14 липня минає рік, як пішла з життя Фелікса Альфредівна САВІЦЬКА


Нехай вітер тебе заколише, ніжну пісню співають пташки. Спи спокійно — ми будем молитись за спасіння твоєї душі.


Сумуючі діти, онуки, правнуки, рідні


9 липня минуло 40 днів, як пішов з життя дорогий, рідний батько, чоловік, дідусь Степан Арценьович ТКАЧУК з с.Велика Горбаша


Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, Ви залишили по собі добру пам’ять. Тепла Вашого серця і душі вистачило для нас усіх. Ми ніколи не зможемо повірити в те, що навіки перестало битися Ваше турботливе серце.

Плачуть за Вами всі стежки, плаче дім, бо немає господаря в нім. Пам’ять про Вас – чиста і світла – назавжди залишиться в наших серцях. Хай буде пухом Вам земля, а душі – Царство Небесне.


Вічно сумуючі Ваші рідні


10 июля проходит 2 года тяжелой скорби и печали, как внезапно ушел из жизни наш родненький сынок, брат, папа, племянник, внук — Александр Александрович ШЕВЧУК


Вот и два года прошло, как тебя с нами нет,

Ты оставленный след закрепить не успел...

Мы немного поплачем, прости уж, сынок,

Жизнь дала нам урок, зачеркнула удачу...

Нет, не вылечит время такую утрату,

Непомерная плата, тяжелое бремя...

Боль потери сильна, ты — останешься с ней

До конця своих дней, выпив горечь до дна.

Теперь всё без тебя на земле происходит:

Догорает заря и солнышко всходит,

Расцветают цветы, наступают рассветы.

Память образ хранит и ласкает былое...

А душа всё болит,

не находит покоя...

Вновь поставим свечу,

Помолюсь в тишине

И за всё заплачу я

На грешной земле.


Вечно скорбящие родные и близкие


8 липня минуло 9 днів, як немає з нами найдорожчої людини Руслана Володимировича БОЧКОВСЬКОГО


Той день, коли останній вогник згас і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись.

Ти не помер, Ти просто нас покинув, пішов у вічність, залишивши печаль. Залишив маму, доню і дружину. Став Янголом і полетів у Рай. Ти був чудовим братом, Ти був хорошим сином, надійним чоловіком та батьком для доньки. Тебе тепер нема, ти просто нас покинув. Ти не помер, а Янголом злетів у Небеса.

Божого тепла тобі і Царства Небесного.


Вічно сумуючі мама, брат, сестра, дружина, донька


13 липня минає 40 днів, як пішла з життя найдорожча у світі донечка, зірочка ясна Альона Володимирівна ТОПЮК


Була для нас наче пташка,

Мов щебетливий соловей.

Без тебе нам сумно і важко,

А серце плаче ніч і день.

Пройдуть роки, спливуть тумани,

Над світом знов зійде зоря,

Та не зітруться всі ті рани,

Що принесла нам смерть твоя.


Вічно сумуючі мама, брати, рідні


11 липня минає рік, як пішов з життя Василь Євтухович ЛУК’ЯНЧУК


Печаль і смуток не вимовиш словами. В серцях і пам’яті ти завжди будеш з нами.

Хто забув — згадайте.


Діти, онуки, рідні


24 червня помер Олег Анатолійович МІЗЕРНЮК


Осиротіла наша хата. Нема тебе, твоїх очей. Ніхто до нас тебе не верне, хоч ми і плачем кожен день.

Вічна пам’ять.


Сумуючі та люблячі батьки, дружина і син


11 липня минає 3 роки, як пішов з життя Володимир Павлович ШИЛОВ


Ти пішов з життя, залишивши мені біль. Ти був моєю підтримкою, опорою, мені тебе дуже не вистачає.

Царство тобі Небесне і спокій душі.


Сумуюча Катерина


14 липня минає рік, як пішов з життя Микола Арсенійович БЕРЕНДА


Якби міг ти довше жити,

Були б щасливі внук та діти,

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати,

Був найкращий в світі папа!

Таких, як ти, не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Царство тобі Небесне, Рідний.

Хто забув — згадайте, хто пам’ятає — пом'яніть.


Вічно сумуючі дружина, діти, внук, рідні


8 липня минуло 9 днів, як смерть вирвала з життя найдорожчу людину — чоловіка, татуся, дідуся, прадідуся, брата Анатолія Івановича ДІДЕНКА


Біль втрати не згасне ніколи, в наших спогадах житимеш ти. Твою посмішку, погляд і голос будем ми пам’ятати завжди.


Сумуючі дружина, онука, брати, невістка, правнучка


9 липня минуло 40 днів, як пішла з життя дружина, матуся, бабуся та прабабуся Антоніна Яківна ЛУК’ЯНЧУК


Болить душа, сльози ллються, та горю нашому немає кінця. В життя тебе більше не вернуть, бо сил таких, на жаль, нема.


Сумуючі чоловік, син, дочки, зять, онуки, правнуки і рідні