А ЩО ЩЕ ВИ ЗНАЄТЕ ПРО РІДНЕ МІСТО?
За нього точилися криваві бойові дії, вогонь руйнував будинки, тут зупинявся сам Богдан Хмельницький… Маленьке місто з великою історією. А що ми знаємо про нього ще?
Перший цікавий факт: наше місто було відомим виробником власного пива. Початок виробництва цього продукту в Новограді-Волинському сягає 1846 року. Пивоварня час від часу зачинялася або її орендували заможні міщани.
У 1941 році місто захопили гітлерівці. Літо 1942 року видалося спекотним, і було вирішено відновити виробництво. Пиво відправлялося на фронт у бочках ємкістю 12, 24 та 50 л.
Робота тривала у дві зміни по шість чоловік, пивоваром був німець, працівникам платили німецькими марками, видавали картки на хліб і пиво.
Пиво справді було смачним. І це підтверджують місцеві старожили. Не в останню чергу завдяки німцям, його продажі суттєво зросли, але у 2009 році завод припинив свою діяльність.
(Джерело: Віктор Іконніков, етикетки пива Новоград-Волинського пивзаводу.)

Другий, не менш цікавий, факт: колись більшість жителів міста були євреями, які зробили вагомий внесок у розвиток краю.
Пам’ять про звягельських цадиків — це два старих пам’ятники, які знаходяться біля єврейського кладовища на західній околиці міста. Місцеві євреї називали похованих на цьому місці рабинів «гіте їдн» («добрі євреї») та «звілер цадикім» (звягельські цадики). Цадики — це святі рабини, духовні наставники хасидів.

Могили звягельських цадиків час від часу навідують хасидські прочани, які вважають їх святим місцем. У євреїв є традиція залишати на могилах дрібні камінці в знак поминання. Вони вірять: якщо залишити камінець на цьому святому місці і загадати бажання, то воно неодмінно здійсниться.

Графіті — це мистецтво чи вандалізм? Якщо ви сумніваєтесь у своїй відповіді, тоді наступний факт для вас!

За залізничним мостом розташовані вражаючі гранітні скелі, цікаві своїми надписами, які можуть перенести вас у минуле: «Окунь. Костя. Женя. Рижа. Дружба 31.03.97», «Випуск 1970», «Тут була Жуля».
Щоб увіковічнити своє кохання, імена друзів чи життєві події, графітники неабияк ризикували життям і здоров’ям, видираючись прямовисним камінням. Новоград — місто сміливих і ризикових людей.

Якщо ви читали творчість Василя Стефаника, тоді, певно, не пропустили його новелу «Камінний хрест», у якій ідеться про еміграцію селянства на американський континент. Новоград — таку назву від чеських іммігрантів отримало маленьке місто у штаті Техас (США).
У місті діяли поштове відділення, магазин та школа для дітей. Основною роботою серед жителів було виробництво бавовни.
Після Світової війни населення складало приблизно 25 чоловік, тому всі підприємства змушені були зачинитися, а люди покинули місто в пошуках кращого життя.