1 серпня, у день роковин смерті Лесі Українки, на центральній площі міста відбулося покладання квітів до пам’ятника Лесі Українці, щоб вклонитися і вшанувати її пам’ять квітами. Участь у заході взяли в.о. міського голови Оксана Гвозденко, керуючий справами виконавчого комітету міської ради Дмитро Ружицький, начальник відділу культури і туризму міської ради Лариса Заєць та представники творчої інтелігенції.
Знаменита поетеса, драматург, перекладач та громадський діяч Лариса Косач, більш нам відома як Леся Українка, вважала, що біографія митця нікому не цікава. Головне — його твори. Тому її чоловік Климент Квітка на роковини смерті Лесі Українки у своїх спогадах написав, що «мабуть, її біографії не буде ніколи написано». Але він помилився. Про життя та творчість Лариси Петрівни написано чимало книг, монографій, статей, есе. Так само і про її смерть.
Згасла Лариса Петрівна Косач 1 серпня 1913 року. Поетеса померла в невеличкому гірському грузинському курортному містечку Сурамі (поблизу Боржомі). Лесю Українку поховали в Києві на Байковому кладовищі, поряд із могилою батька та брата. Згідно з волею покійниці, на цвинтарі не було урочистостей. Попереду процесії несли тільки хрест. Нести труну на руках, співати і виголошувати промови поліція не дозволила. Труна була встановлена на катафалк, що був укритий вінками з живих квітів (Леся не любила металевих квітів). Попрощатися з поетесою прийшло дуже багато людей, приїхали делегати з різних куточків країни. Людей прийшло так багато, що було припинено рух трамваїв. Процесію з усіх боків оточили жандарми. Перед входом на кладовище поліція перегородила дорогу й пропускала лише родичів і близьких. Але юрба прорвала кордон і приєдналася до процесії. Навіть після смерті Леся Українка викликала страх в уряду Російської імперії, мабуть, лякали її слова: «Вставай, хто живий, в кого думка повстала!».
Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. В Україні діє 5 музеїв на її честь. Два з них знаходяться у Новограді-Волинському — Літературно-меморіальний музей Лесі Українки та Музей родини Косачів. Інші три — у Колодяжному, Ялті та Києві. Ще один музей Лесі Українки знаходиться в Сурамі, у Грузії.