www.zvyagel.com.ua








Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
free counters
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 37/2020

11 Вересня 2020 | Оприлюднив: | 260 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

15 вересня минає 8 років світлої пам’яті, як пішов з життя Григорій Карпович ПЕТРИШИН

Минуло стільки часу, а на душі і в серці біль і печаль. Вічний спокій твоїй добрій душі, а ми тебе ніколи не забудемо, ти назавжди з нами.
Згадуємо і пам’ятаємо.
Царство Небесне і вічна пам’ять.

Дружина, діти, онуки

14 вересня минає 4 роки, як немає разом з нами нашого рідного, нашого дорогого чоловіка, батька — Віктора Івановича КРАВЧУКА

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як Ти пішов у вічність. Ти завжди живеш у наших серцях, щодня ми згадуємо Твої мудрі поради. Ти був працьовитою, доброю та чуйною людиною. Скільки б не минуло часу, Ти завжди будеш поряд із нами, і пам’ять про Тебе ніколи не згасне в наших серцях.
Божого тепла Тобі і Царства Небесного. Любимо, пам’ятаємо.

Сумуючі дружина, син, рідні та близькі

Гірка звістка про непоправну втрату надійшла 7 вересня. На 92-му році пішла із життя Ольга Андріївна ЛИТВИН

Усе її життя пройшло в повоєнних тяжких роках, повсякденній праці на колгоспній ниві.
Відійшла у вічність щира, добра людина, любляча мама, яка зростила і виховала трьох синів і доньку.
Світлий, добрий спомин про Ольгу Андріївну назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, любив і поважав, хто жив і працював поряд з нею.
Найщиріші свої співчуття висловлюємо з приводу непоправної втрати Володимиру Михайловичу, Миколі Михайловичу, Петру Михайловичу Литвинам, а також Надії Михайлівні Островській та їхнім родинам.

Члени Новоград-Волинської міської та районної організацій «Народної Партії», друзі, колеги

 

СПІВЧУТТЯ

Федорівський старостинський округ, уся громада села в особі в.о. старости ОСАДЧУК А.Й. висловлює найщиріші співчуття родині Литвинів, Островських у великому горі — смерті матері — Ольги Андріївни.

 

4 вересня перестало битися серце нашої любої матусі, бабусі, прабабусі — Тамари Григорівни ШЕВЧУК

Не передати словами наш біль, сум і гіркоту втрати найріднішої людини.
Ще однією зіронькою на небі стало більше. Царство тобі Небесне, рідненька наша.

Сумуючі доньки Валентина, Леся, онуки Микола, Максим та правнуки

12 вересня минає 9 днів, як наша мила матуся — Тамара Григорівна ШЕВЧУК відлетіла хмаринкою на Небеса

Люди добрі, згадайте її добрим словом.
Нехай нашій мамі, бабусі, прабабусі буде Царство Небесне і вічна пам’ять.

Доньки Валентина і Леся з сім’ями

 

Люба матусю!

Ти дала нам життя, завжди підтримувала нас у важкі моменти, раділа нашим успіхам. Була нам учителем, порадницею, другом. Ти привила нам любов до музики, рідного краю та ближніх. З любов’ю ставилася до внуків і правнуків. Ти не могла жити без заняття і привчила нас також не сидіти склавши руки. Ми уклінно вдячні тобі за все. Твоє материнське серце боліло за нас і вдень і вночі. Незважаючи на хвороби, ти не втрачала почуття гумору і працьовитості. Матусю, нам буде дуже тебе не вистачати, твоїх мудрих порад, милозвучних пісень, складених тобою віршів, які ти писала змолоду до останніх днів. Ти називала нас «діти», «діточки»... Ми не почуємо більше слова «доця». Нам важко змиритися з нашою втратою й усвідомлювати, що ми осиротіли. Пробач нам, що ми інколи були неслухняні і не завжди були поруч.
Ще раз доземно вклоняємося тобі.
Спочивай з Богом!
Нехай тобі буде Царство Небесне.

Люблячі й сумуючі дочки Валентина і Леся

 

4 вересня 2020 року на 75 році життя пішла у вічність любляча мати, турботлива бабуся, сестра, братова, людина відкритого, але хворого серця — Тамара Григорівна ШЕВЧУК

Вона народилася 15 квітня 1946 р. у повоєнному Володимирі-Волинському в родині Собецьких Григорія Миколайовича та Любові Опанасівни. Була першою дитиною в родині. Дитинство її пройшло в селі Торчині (Вишневому) Черняхівського району Житомирської області. На плечі старшої сестри лягла турбота про молодших брата і сестер. Незважаючи вже на поважний вік, вона щодня телефонувала їм і до останнього подиху продовжувала турбуватися про них.
Після успішного закінчення Селянщинської школи навчалася в Житомирському ПТУ №6, яке закінчила на відмінно в 1966 р. Працювала машиністом баштового крана в Києві та Чернігові.
23.01.1969 р. одружилася з Шевчуком Миколою Арсеньовичем та згодом переїхала з ним у Новоград-Волинський, де в родини народилися дві дочки.
У 1983 р. закінчила успішно Новоград-Волинський машино-будівний технікум, працювала майстром на місцевому заводі сільгосптехніки.
З 1988 до виходу в 2000 р. на пенсію довгий час пропрацювала інженером-техніком у БУ №2 КЕЧ. За успішне навчання й гарну працю була багаторазово відзначена грамотами, похвальними листами, преміями та цінними подарунками.
Змолоду мала хист до музики, співу та складання віршів, які неодноразово друкувалися в пресі. На заслуженому відпочинку не відпочивала, а з задоволенням займалася городництвом, ділилася врожаєм з близькими та сусідами. Її натруджені руки не знали втоми. Доглядала внуків, турбувалася про правнуків. Була працьовитою, чуйною, мудрою людиною.
4.09.2020 р. після тривалої хвороби завершила свій земний шлях.
Не вистачає слів, щоб передати смуток, який торкнувся не лише сім’ї, а й близького оточення, залишивши сльози та смуток. У наших серцях ніколи не згаснуть любов, вдячність і велика шана.

Діти, онуки, правнуки, усі рідні та близькі

 

...Засветилась вдалеке звезда,
та, что лишь взошла за горизонтом.
Предо мной открылись небеса
и зовет меня оттуда кто-то.

Вижу я лик ангелов вдали —
белые, как лебеди весною.
То они меня зовут из Небеси...
...предо мной все таинства откроют...

Я навстречу руки им тяну,
радуюсь, себя не узнавая...
Но все вдруг расстаяло в дыму —
подо мной завеса дымовая...

Господи! Я так тебя ждала,
я так верила, что ты меня заметишь,
все грехи мои простишь,
у себя меня на небе встретишь...
...
...И пошлет Бог ангелов своих,
чтоб меня в Господний храм забрали.
Там все будет в благе и тиши
И мой путь устелится цветами.

Там найду душе своей покой,
там найду я ласку и смиренье,
И навек оставлю мир земной —
Божее приму благословенье.

Аминь.

Т.Г.ШЕВЧУК

 

ПОДЯКА

Безмежно дякуємо нашим рідним: тітоньці Тамарі Ожго та сестрі Людмилі Харченко з чоловіком Вячеславом; сім’ї Гладунових Світлані та Валерію, які піклувалися про нашу маму, Тамару Григорівну ШЕВЧУК, під час її хвороби та до останнього її подиху, а також за допомогу в організації поховання.
Дякуємо всім добрим людям, хто весь час підтримував нашу матусю та не залишив нас у час нашої скорботи.

Доньки Валентина та Леся

 

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , ,