Сергій Немиренко й Павло Адамчук (імена в матеріалі змінено) зранку вагалися, чи йти на риболовлю, та коли після похмурих пізніх осінніх днів визирнуло сонце, — вирішили таки йти.
Була вже передобідня пора, коли рибалки дісталися своїх «насиджених» місць. Розташувалися під крислатою старою вербою. Закинули донні спінінги, на кінчики яких почепили невеличкі дзвоники.
Сергій засумнівався:
— Чи братиме що?
Павло був налаштований оптимістичніше:
— А чого їй не ловитися? Повинен лящ гуляти, короп. Сам знаєш, що лящі навіть взимку беруть. Забув, як у льодостав з лунок тягали? Он за тим згином ріки.
— Та пам’ятаю.
— То й нема чого суму наганяти.
Легенько дзвякнув дзвоник на крайньому Сергієвому спінінгу.
Потім ще раз. І за тим усе затихло.
— Мабуть, дріб’язок смикав.
— Не інакше.
Лише десь через години півтори Павло витягнув першого кілограмового ляща. А за хвилин десять-п’ятнадцять поталанило і Сергію — він також зловив ляща, але трошки меншого від Павлового. Однак тішилися виловом однаково.

А трохи згодом Немиренко й Адамчук помітили трьох незнайомців на тому березі. Вони вийшли з-за кущів, що вже майже скинули з себе все листя. Чоловіки обережно підступили до води і пильно почали роззиратися навколо. Подовгу зупиняли погляди на двох рибалках з протилежного берега.
Річка в цій місцині була чи не найширшою в окрузі, з добрих півсотні метрів.
— Рибнагляд чи що? — припустився думки Сергій.
— Не схоже, — відказав Павло, стежачи то за снастями, то за трьома незнайомцями.
Однак Сергій і далі допитувався:
— Чому «не схоже»? Адже вони в плямистій формі.
Павло і тут швидко знайшовся на відповідь:
— У рибінспекції інша форма. Принаймні один з них мав би в ній бути.
Сергій заусміхався:
— Усе ти знаєш!
— Доводилося з ними зустрічатися.
— Невже браконьєрством займався?! — здивовано спитав Сергій.
— Та ні. Просто часто їх бачив на річці.

Сонце поволі ховалося за темну хмару на обрії.
Дзвоники мовчали.
А молодики на тім березі, якийсь час ще позиркавши на двох рибалок, почали нагнічувати гумовий човен.
— Я так гадаю, — спостерігаючи за чоловіками в плямистій формі, мовив Павло, — що вони не спінінгами ловитимуть рибу.
— А чим? — наблизився Сергій до приятеля.
— Або вони ставитимуть сітки, — по хвилі відказав Павло, — або зніматимуть їх.
— Як «ставитимуть-зніматимуть»?! — змінився на обличчі Сергій. — І не зважатимуть на нас?! Що в нас закинуті спінінги?!
— Дурбелики ще не перевелися…
Тим часом двоє в човні відштовхнулися від берега. Підпливли до прибережного лозняку. Один із човнярів потягнувся до гілляк.
— Відв’язують кінці сіток, — резюмував Павло. — Я мав рацію.
— Бачу, — напружено відказав Сергій, стискуючи кулаки. — От скотиняки!
— Не те слово.
— І що робитимемо?
— Спочатку ласкаво їх попросимо. Гей, хлопці! — Павло гукнув до браконьєрів. — Дайте ж рибу половити!
Ті лише насмішкувато і мовчки поглипали на рибалок, продовжили витягати в човен сітку, на якій то там, то там стріпувалася риба.
Сергій на таку наглість пригрозив:
— Зараз подзвоню до рибінспекції! — і потягнувся до кишені по мобільник.
Браконьєри на якусь хвилю зупинися. Ніби здивовано вирячилися на рибалок.
А один з них щось на мигах показав тому, що лишився на березі.
І за мить той зник у кущах. Незабаром він повернувся з рушницею невідомої марки в руках і, ошкірившись, голосно проказав:
— А це бачите?
Рибалки сторопіли.
Та за хвилю Павло посміливішав:
— Заховай свою пукалку! А то матимеш проблеми!
І той вистрілив.
Павло зойкнув і схопився за плече.
— От скотиняки! — вичавив він. — Зачепили. — І Павло, ступивши кілька кроків до верби, присів, притулився до шорсткуватого стовбура.
До нього підскочив Сергій:
— Куди?
— Та в плече.
— Знімай куртку. Кров… От гади! — І Сергій, швидко видобув з кишені своїх джинсів мобільний телефон, почав викликати поліцію.
Браконьєри, скинувши у воду сітку, щодуху погребли до рибалок. Однак раптом сповільнили хід. Потім про щось перекинувшись кількома словами, вони повернули до свого берега. А ще за якийсь час взагалі зникли з поля зору.
— Ото половили рибу, — тамуючи біль у плечі, проказав Павло.
А Сергій ретельно натискав кнопки мобільного телефону…