Близько тисячі хворих на COVID лікуються вдома

Близько тисячі хворих на COVID лікуються вдома

ДОТРИМАННЯ «САМОІЗОЛЯЦІЇ» НІХТО НЕ КОНТРОЛЮЄ — УСЕ НА СВІДОМОСТІ Й «ЧЕСНОМУ СЛОВІ»
На цьому тижні керівники медичних закладів Новограда-Волинського провели пресконференцію, присвячену боротьбі з коронавірусом. Про поточний стан справ, проблеми, їх вирішення та статистичні дані читайте на цій сторінці.
Разом із тим у ході пресконференції залишилося без відповіді декілька запитань. Одне з них: «Хто, коли і скільки разів проконтролював дотримання режиму самоізоляції хворих із підтвердженим коронавірусом, котрі лікуються вдома?».
Для інформації (офіційна статистика, яку оприлюднює щодня міська рада): станом на 2 грудня отримують лікування в амбулаторних умовах (удома) під наглядом сімейних лікарів 1061 особа з лабораторно підтвердженим випадком COVID-19; станом на 3 грудня отримують лікування в амбулаторних умовах (удома) під наглядом сімейних лікарів 878 осіб із лабораторно підтвердженим випадком COVID-19.
Попри те, що учасники зустрічі з пресою входять до міського штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, спричиненої поширенням коронавірусу, на це запитання ніхто не відповів. Його переадресували по черзі один одному, зрештою начальник відділу з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення міської ради Любомир Дутчак сказав, що відповідь повинна дати поліція, оскільки саме вона контролює тих, хто має перебувати на самоізоляції.
Світлана Сімак, заступник медичного директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міської ради, додала, що дотримання режиму самоізоляції та карантинних заходів безпеки залежить від свідомості та рівня відповідальності хворого.
Газета «Звягель» отримала коментар Новоград-Волинського відділу поліції. Як пояснила пресофіцер Інна Вовченко, поліція теж не контролює дотримання режиму самоізоляції ковідних хворих, оскільки є закон, який гарантує людині право на вільне пересування. А зміни до законодавства, ухвалені навесні цього року, якими передбачена відповідальність за свідоме зараження коронавірусом, стосуються тільки «свідомого зараження». Тобто, хворий у захисній масці має повне право приходити в магазин чи на ринок за продуктами або в аптеку по ліки.
«Уявіть, скільки б нам було потрібно особового складу, щоб проконтролювати таку кількість осіб. Нам би не вистачило всієї поліції Житомирської області. Це — фізично неможливо робити», — зазначила Інна Вовченко.
За її словами, уже щонайменше три тижні поліція навіть не отримує адреси хворих і контактних осіб, як це було на початку пандемії.
Разом із тим Інна Вовченко підкреслила, що поліція щодня контролює дотримання карантинних заходів у громадських місцях. Постійно із перевірками проводяться об’їзди магазинів, закладів громадського харчування, ринків тощо.
«Проводиться колосальна робота, але суд за всіма фактами (зараз не готова сказати про повторні випадки, якщо такі є) виносить лише попередження», — додала пресофіцер відділу поліції.
…Можливо, буду звинуваченим в упередженості чи нав’язуванні власної думки, проте мій особисто висновок такий: майже все, що перекладено на свідомість і «чесне слово», приречено на порушення. Із таким підходом «ланцюжок заражень» не розірветься ніколи. Але одним пощастить просто покашляти, а хтось — помре від ускладнень. При цьому не варто відкидати й фінансовий бік проблеми. За словами Василя Бориса, генерального директора КНП «Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання», щомісяця, починаючи з квітня цього року, Новоград-Волинська лікарня, яка визнана опорною в боротьбі з коронавірусом, отримує по 4 мільйони гривень із держбюджету на протиковідні заходи. Лише уявіть, у яку «копієчку» на рівні держави пандемія обходиться для платників податків! Один тільки Новоград за вказаний період отримав 32 млн грн, що (за відсутності пандемії) еквівалентне третині якогось масштабного будівництва, на кшталт школи мистецтв чи фізкультурно-оздоровчого комплексу. А якщо сюди додати фінансові втрати, яких зазнає дрібний і середній бізнес через вимушені обмеження в роботі? Занадто витратно у фінансовому плані, щоб покладатися винятково на свідомість і «чесне слово».
Розробкою і впровадженням дієвіших заходів мав би займатися вищезазначений штаб. Хоча б організувати доставку ліків і продуктів харчування (навіть не безкоштовно — з оплатою по чеку) підтвердженим хворим, щоб у них не було потреби на час лікування виходити в громадські місця.
Олег БРЮХАНОВ