Останніми роками поширилась традиція ставити у місцях автокатастроф хрести — чи то дерев’яні, чи металеві, а то й зводити монументальні бетонні чи гранітні. І встановлюють їх без будь-яких дозволів і ледве не на проїжджій частині. Рішенням колегії Міністерства транспорту і зв’язку рекомендовано ліквідувати придорожні пам’ятні знаки, встановлені на місцях загибелі людей у дорожньо-транспортних пригодах.
Ось як прокоментували ситуацію владика і митрополит Галицького й Івано-Франківського УАПЦ АНДРІЙ та єпископ, керуючий Коломийсько-Чернівецькою єпархією УГКЦ Миколай СІМКАЙЛО.
Владика АНДРІЙ: Цвинтар — то найсвятіше місце, де ховають померлих християн і де встановлюють на їхніх могилах хрест, де його й освячують. При тому, що ми духовно підтримуємо сімі’ї і родини загиблих в автокатастрофах, Церква не підтримує самовільного встановлення пам’ятних знаків і хрестів на місцях автокатастроф і не освячує їх. А як може стояти десь неосвячений хрест?
Інша річ — каплиці біля небезпечних ділянок доріг, де стаються трагедії. Сюди можна і варто приїхати, поставити свічку, помолитись за душу загиблого. А ще потрібно йти в храм Божий. І я прошу священиків роз’яснювати це вірним, духовно просвічувати їх, аби не творили недозволеного ані законом людським, ані Божим.
Владика МИКОЛАЙ: Існує закон і право, де і що можна будувати. Дорога — не місце для хрестів і пам’ятників, бо так ми з усієї України зробимо суцільний цвинтар. Такі речі потребують дозволу, а якщо його немає, то це анархія і самоуправство. Ми націлюємо священиків на духовно-роз’яснювальну роботу серед пастви. Зізнаюсь, що і я якось потрапив в аварію. Але коли іду через це місце, то зупинюсь, помолюсь, подякую Господу за порятунок... Найкраще замовити в храмі Службу Божу за упокій душі рідної, близької людини, поставити свічку. Зрештою, скільки людей помирають у лікарнях, але ніхто не ставить там хреста. Та й немає такого в цивілізованому світі.