Для подолання економічної кризи Україні необхідно тільки дві складові — компетентна влада і сильна політична воля. Так вважає Сергій Тігіпко. В середині червня він пішов у відставку з посад голови правління «Сведбанку», радника прем’єр-міністра і співголови Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів і оголосив про намір боротись за пост президента України. Про свої мотиви, цілі та завдання Сергій Тігіпко розповів в інтерв’ю нашому кореспонденту.
— Ви наполягаєте на тому, щоб знову посилити повноваження президента. Чому?
— Це очевидно. Легше проводити зміни в країні за президентської моделі управління. Сьогодні у нас дуже занедбана ситуація по низці напрямів. Взяти рівень корупції. Взяти судову систему. Перепони для розвитку малого та середнього бізнесу. Проблеми охорони здоров’я і проблеми освіти. Тобто, основні послуги, які держава надає людям. Все настільки погано! Ми дуже забарилися зі змінами — втрачено п’ять років. Аби навести лад у країні, ми мусимо деякий час пожити за президентського правління.
— Але багато ваших опонентів продовжують вважати, що парламентська республіка — більш справедлива форма правління для України…
— Парламентська республіка добра тоді, коли є сформовані політичні партії, в яких будь-який член партії може стати її лідером, може висловлювати свою думку, може перейти в іншу фракцію. Сьогодні у нас є певні лідерські формування, які назвати сучасними партіями неможливо. Це свідчить про те, що до парламентської республіки ми ще не готові. Я думаю, що через п’ять-десять років ми могли б підійти до цієї моделі. Поки що потрібна президентсько-парламентська форма правління. Нам потрібна централізована сильна влада, яка швидко змінить країну.
— Ви проголосили принцип прагматичної політики. У чому він полягає?
— Так, ми повинні бути дуже прагматичними. Є Росія, є Європа, є США і у всіх свої інтереси. А нам потрібно чітко бачити і захищати національні інтереси України. Тільки тоді ми не станемо розмінною монетою. Україна повинна бути сильною!
— Ви вважаєте, що потрібно розширювати економічні відносини з Росією?
— В Україні, особливо в її західній частині, є певний комплекс, який сформувався щодо Росії. Деякі політики цим користуються. Все, що ти кажеш про Росію, сприймається негативно. Я вважаю, що це йде від великої невпевненості в тому, що ми можемо конкурувати з Росією. У мене така впевненість є. Сьогодні ми бачимо, що у нас є цілі сектори економіки, які не гірше розвинуті, ніж у Росії. А Росія — це ще й великий ринок збуту. Не кажучи вже про те, що там працюють 3.8 мільйона українців.
— Ви розумієте, як потрібно реформувати економіку України?
— Безумовно! Як країни, які вважались аутсайдерами, виходили з цих ситуацій? З’являвся сильний лідер — з’являлась стратегія. Але важливо, щоб цей сильний лідер мав такі вольові якості, які дозволяли б цю стратегію втілити і контролювати. В іншому випадку у нас почнеться відома українська хвороба — ми абсолютно не націлені на результат. А по-іншому нічого не виходить. Я свого часу засвоїв, що ти можеш будь-що казати, але результат поклади на бочку.
— Хто фінансуватиме вашу передвиборну кампанію?
— Якщо ти кажеш зрозумілі речі, під якими люди будуть готові підписатись, то вони приєднаються до тебе. І допоможуть. Я маю на увазі, в першу чергу, малий та середній бізнес. Переможе той, хто збере більше прихильників. Головне — розмовляти з людьми і розмовляти щиро.
— Які ви бачите свої переваги, як політика?
— По-перше. Я себе відчуваю дуже впевненим як професіонал. Я добре розумію макроекономічну ситуацію. Добре розумію, що є головне, як необхідно працювати в країні. По-друге. Я — один з небагатьох кандидатів, які розуміють мікрорівень. Я працював із конкретними підприємствами, з конкретними виробництвами. І такого досвіду у нинішніх кандидатів просто немає. По-третє. Я вважаю, що політик мусить бути битим. У мене була достатня пауза, щоб все обдумати і зважити. І для мене це є найбільшою перевагою. Сьогодні я себе відчуваю успішною і впевненою людиною.
— Як буде застосовуватись адміністративний ресурс?
— Який адміністративний ресурс? У кого він є? А якщо є, то чому вони нам не демонструють його у боротьбі із кризою?
— Ви говорили, що ніколи не підете у політику, в цю брудну справу.
— Перед усіма нами стоїть вибір. Змиритись з тим, що відбувається в країні сьогодні, чи впливати на ситуацію, намагатися змінити її? Найбільш активно можна впливати через політику. Значить, будемо працювати, змінювати політику, робити її більш моральною.
— Ваше рішення балотуватись — назвали чоловічим вчинком…
— Мій найбільший чоловічий вчинок — це дев’ятимісячний син, у якого недавно прорізалось чотири зуби…