СЕРГІЙ КОЛОТОВ: «БІЛОРУСИ НА КРИЗУ НЕ ЗВАЖАЮТЬ»

СЕРГІЙ КОЛОТОВ: «БІЛОРУСИ НА КРИЗУ НЕ ЗВАЖАЮТЬ»

Кожного року новоград-волинська делегація представляє старовинний Звягель у білоруському Рогачеві на святі міста. Враженнями від побаченого з нашим кореспондентом поділився очільник делегації, заступник міського голови з економічних питань С.Ю.КОЛОТОВ:
— Сергію Юрійовичу, на чому цього року рогачівці зробили акценти під час святкування дня свого міста?
— У цьому році головним напрямком проведення святкових заходів була організація першої регіональної виставки «Рогачів — співдружність 2009», тематика якої мала економічний напрямок.
Білоруси, незважаючи на кризу, активно йдуть вперед у економічному розвитку. Міцнішають їх підприємства, а торговельні стосунки поширюються на все більшу кількість країн і міст, є серйозні інвестиційні проекти — цікаві пропозиції для вкладання коштів. Білоруси хочуть бути максимально відкритими для притоку капіталу. І суттєві кроки в цьому плані роблять навіть на регіональному рівні.
Але рівень такої регіональної виставки приємно здивував, і, навіть, я б сказав, що вразив. У ній взяли участь десятки підприємств. У самому Рогачеві нараховується 16 великих промислових підприємств. Провідні галузі — харчова і машинобудування. Більше половини промислової продукції цих підприємств експортується за кордон. Найбільш активні торговельні стосунки підтримуються із Росією, Німеччиною, Польщею.
Не може не вразити своєю потужністю, скажімо, той же Рогачівський молочно-консервний комбінат. Це сучасне підприємство, що виготовляє під маркою «Деревенское утро» широкий спектр високоякісної молочної продукції виключно з натуральних компонентів. Взагалі ж про якість харчових продуктів білоруського виробництва — це окрема розмова. Скажу лише, що вона настільки висока і настільки ці продукти смачні, що мають дуже хороший попит у багатьох країнах.
Також у виставці взяли участь російські підприємства — з Москви та Санкт-Петербурга та українські, представлені Новоградом-Волинським. До речі, саме міста Москва, Санкт-Петербург та Новоград-Волинський є містами побратимами Рогачева.
— То в ряду таких мегаполісів і наше місто?
— Так, а перераховані російські міста представляють їх окремі мікрорайони: у Санкт-Петербурзі — Адміралтейський, у Москві — адміністративний округ Котельники. Однак, це анітрохи не зменшило значимості сказаного. Для Білорусії дуже вигідна така співпраця, бо вона полегшує доступ до ринків цих міст-гігантів. У першу чергу активно працює у цьому плані молочно-консервний комбінат, який відвантажує свою продукцію на експорт вагонами. Навіть не зважаючи на, так звану, «молочну війну», продукція як відвантажувалася, так і відвантажується.
— Чому ж на теренах України, зокрема і нашого міста, не представлена така якісна білоруська молочна продукція?
— Мабуть, через те, що досі ніхто з наших підприємців, які переважно беруть не надто якісну, проте чим дешевшу вітчизняну, не виявив бажання спробувати торгувати саме білоруським маслом та іншими харчовими продуктами.
— Але життя вносить свої корективи, і на даний час є категорія громадян, які хочуть споживати якісне, і готові за цю якість відповідно і платити?
— Так, я з вами погоджуюсь. Ми маємо можливість і готові надати конкретну допомогу тим підприємцям, котрі мають бажання торгувати білоруськими товарами. Звертатися з цих питань можна у виконком міської ради (39 кабінет) або за телефоном 5-32-95. До речі, і відстань до Рогачева не така вже й велика — 380 кілометрів, так що транспортні витрати незначні.
Крім того, на виставці ми познайомились та домовились про співпрацю з делегаціями з Москви та Санкт-Петербурга. Росіяни пообіцяли, що надаватимуть преференції для нашого товаровиробника, представлять звягельські товари на своїх виставках та проконсультують по всіх питаннях. Звичайно, росіяни хочуть бачити на своїх ринках лише високоякісну продукцію — і нам щиро пропонують таку допомогу і підтримку.
— Сергію Юрійовичу, а які ринки на даний час можуть бути найбільш привабливі, відкриті для українського товаровиробника — європейські чи російські?
— Освоювати потрібно як європейські, так і російський ринок. Однак останній — більш ємкий, більше для України відкритий і ще не повністю заповнений. Тому за ним, як на мою думку, більші перспективи. А якщо умови взаємовигідні, то торгувати потрібно і зі Сходом, і з Заходом. Адже чим більше продукції будуть реалізувати наші підприємства, тим активніше розвиватиметься виробництво, більше буде створено робочих місць. Звичайно, такій співпраці інколи стають на заваді політичні чинники, але спробувати, однак, варто.
— Чи була представлена на цій виставці продукція новоград-волинських підприємств?
— Так, і, до речі, викликала неабиякий інтерес, адже Новоград-Волинський там був єдиним українським містом. Красномовно про зацікавленість нашою продукцією свідчить той факт, що всі друковані рекламні матеріали були розібрані саме в нашому павільйоні в першу чергу, а було їх досить багато. Представникам нашого міста доводилося багато відповідати на різні запитання стосовно можливостей подальшої співпраці.
Варто також відзначити, що на цій виставці проводилося тематичне пленарне засідання «Сталий розвиток регіону на базі партнерства, співробітництва інновацій». У ньому взяли участь керівники Рогачівського району, Гомельської області, заступники та представники міністрів, глави торгових представництв Білорусії, інших країн. Це був досить високий представницький рівень для міста, яке значно менше за наше.
— Сергію Юрійовичу, згадуючи про інвестиції, відразу виникає питання — невже насправді інвестори наважуються вкладати кошти в країні, де приватний бізнес розвивається не надто активно, і де для нього немає державної підтримки?
— Білорусія активно працює в плані інвестицій. Є дуже цікаві інвестиційні пропозиції. Звісно, не кожен капіталіст ризикне вкласти власні кошти в білоруські проекти. Але на даний час багато хто придивляється, думає, зважує всі «за» і «проти». Відчувається жвавий інтерес з боку інвестора, і багато з них вважають Білорусію перспективною країною в плані інвестування. Тут вже є багато іноземних фірм і багато спільних підприємств. Єдине, що дійсно потрібно було б давати більше простору для розвитку малого бізнесу, підприємництва. Як і рік тому, в Білорусії досі немає хороших кафе, готелів, придорожного сервісу. Туристичний бізнес тільки починає розвиватися. Тут активно працюють над розвитком аграрного і екологічного туризму.
— А як почувається сільське господарство?
— Досить впевнено. Сільське господарство в цій країні на високому рівні, всюди відчувається рука господаря і підтримка держави. В селі багато молоді, бо тут прекрасний соціальний захист і створені всі умови — надається житло, будується необхідна інфраструктура. Ми відвідали агромістечко, де за рік вже звели басейн та спортивний комплекс. І це ж навіть не місто — звичайне село! Наша країна в цьому плані, на жаль, дуже відстає. Хоча, і в Білорусії є свої проблеми, і вони їх вирішують.
А загалом же хочеться відзначити гостинність, яку виявили до нас рогачівці, і щиро побажати успіхів цьому місту-побратиму.
Розмовляла Лариса ГЕМБАРСЬКА