Ви купили земельну ділянку. Чи отримали у спадок, чи вам її подарували... Одне слово, ви стали землевласником. Проте, це ще не все, бо власність на землю потрібно оформити. І цю систему оформлення (нарешті — дочекалися!) було спрощено. Про це наша наступна розмова з начальником відділу Держкомзему у Новограді-Волинському В.І.МИХАЛЬЧУКОМ:
— 2 травня 2009 року набув чинності Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо документів, котрі засвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок». Також розроблений і механізм реалізації окремих його положень. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №439, якою затвердив Порядок здійснення оцінки про перехід права власності на земельну ділянку, а наказом Держкомзему України від 22.06.09 №326 затверджено Тимчасовий регламент реалізації положень пункту 4 вищезазначеного Порядку.
— Які зміни вніс цей Закон?
— Тепер не у всіх випадках після придбання земельної ділянки необхідно одержувати новий державний акт. Раніше, згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, новий власник зобов’язаний провести не тільки державну реєстрацію права власності, але й одержати документ, що засвідчував це право, тобто державний акт на право власності на земельну ділянку. Одержання документа, що засвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, було необхідною умовою для його використання. Тепер, згідно зі змінами, досить тільки державної реєстрації переходу права власності. Відповідь на запитання — коли ж немає необхідності одержувати державний акт — міститься у зміненій частині 2 ст.126 Земельного кодексу України. Нескладний аналіз цієї статті дозволяє зробити висновок, що необхідності одержувати державний акт немає, якщо земельна ділянка, що перебуває у приватній власності, переходить у власність без зміни її меж і цільового призначення за:

1. Цивільно-правовими угодами;


2. Спадщиною, згідно свідоцтва про право на спадщину.

Отже, якщо раніше, незалежно від того, на підставі якого документа була придбана земельна ділянка, єдиним належним документом, що підтверджував право власності на нього, був державний акт, то тепер це може бути цивільно-правова угода або свідоцтво про право на спадщину.
— Які саме цивільно-правові угоди маються на увазі?
— До цивільно-правових угод відносяться договори купівлі-продажу, міни, дарування, задоволення вимог іпотекоутримувача або будь-які інші договори, котрі не передбачені законодавством, але не суперечать йому. Головне, щоб у договорі були положення або умови, що передбачають перехід права власності на земельну ділянку.
Якщо мова йде про перехід права власності на земельну ділянку, то згідно зі ст.577 Цивільного кодексу України такий договір повинен бути укладений у письмовій формі, засвідчений нотаріусом і зареєстрований у державному реєстрі правочинів. Оформлений належним чином цивільно-правовий договір або свідоцтво про право на спадщину й буде тим правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку.
Однак, самого факту належного оформлення цивільно-правового договору або оформлення свідоцтва про право на спадщину не досить для підтвердження права власності на земельну ділянку. Набувач земельної ділянки повинен звернутись до відділу Держкомзему у м.Новоград-Волинський Житомирської області із заявою щодо надання послуг з проставлення на державному акті відмітки про реєстрацію права власності на земельну ділянку в Поземельній книзі. До заяви додається певний пакет документів.
— Що саме має бути в цьому переліку?
— Це:

• державний акт із відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;


• цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у випадку придбання права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.

Відділ Держкомзему у м. Новоград-Волинський Житомирської області направляє документацію із землеустрою на дану земельну ділянку та вищезазначені документи (державний акт, цивільно-правову угоду або свідоцтво про право на спадщину) до відповідного структурного підрозділу Центру ДЗК для заповнення реєстраційної картки земельної ділянки та звірки даних, та після повернення документів проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на земельну ділянку.
— Все вищесказане стосується лише тих угод, котрі укладені після виходу Закону?
— Новий порядок реєстрації прав власності на земельну ділянку поширюється також на договори, що укладені до набрання чинності Законом, але по яких державний акт не був отриманий. У такому випадку нотаріус, який засвідчив (видав) відповідний документ, звертається з письмовим запитом до органа, що здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, про підтвердження того, що державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) не виданий новому власникові земельної ділянки. Після надходження до нотаріуса письмового підтвердження такого факту державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) вилучається нотаріусом з його справ і після здійснення відмітки про перехід права власності на неї долучається до відповідного документа, відзначеного в частині другій статті 126 Земельною кодексу України. Строк розгляду зазначеного запиту органом, що здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, не повинен перевищувати 14 календарних днів. Після чого нотаріус видає новому власникові державний акт із відповідними відмітками, а новий власник реєструє за собою право власності на земельну ділянку.