27 вересня — Воздвиження.
«На Здвиження земля движиться ближче до зими», а тому наступають холодні дні, птахи масово відлітають до вирію. Вирій — це, за народною уявою, тепла країна, де ніколи не буває зими й живуть лише птахи й гади. Першою летить зозуля, бо вона ключниця вирію.
На Здвиження туди повзуть і гади, а тому в цей день не можна ходити до лісу. Не сховається під землею й не потрапить до вирію та гадюка, яка вкусила людину: їй немає прощення від Бога і мусить загинути взимку.
Всі прикмети й повір'я, присвячені святу, пов'язані з дієсловом «двигатись»: «Прийшло Здвиження — хліб з поля двинувся», земля на зиму здвигається й спатиме до Благовіщення, ведмідь у барліг двинувся. Всяка справа, розпочата 27 вересня, приречена на невдачу.
Після свята починали рубати капусту.
Тепла осінь — на довгу зиму Зі святом Воздвиження пов'язані приспів'я: «Хто не обсіявся до Чесного Хреста, той не варт собачого хвоста», «Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай». Справді: осінь уже нагадує про себе першими заморозками.