НА ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДАЄ ІГУМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ — АЛІПІЙ:
— Спаси Вас Господи. В нас у церкві колись вивісили правила поведінки в церкві і одним з них було,що на території церкви не можна закладати ногу на ногу. Моя віруюча тьотя колись приїхала до нас у гості, і коли ми сиділи за столом, насварила мене, що я сиділа так, заклавши ноги. Чи правда, що так сидіти взагалі не можна,чи це лише один із забобонів, таких, як коли була малою, сусідки не дозволяли махати ногами, коли сиділа на лавці?
— Господи, благослови! У народі це вважається моветоном, тобто некультурною поведінкою на кшталт зневаги. Дехто мені говорив, що читав у Іоанна Златоустого, що той писав про цю позу, називаючи її позою блудниці. Але мені не довелося зустрічати у творах святителя Іоанна цей вираз.
— Спаси Господи! Батюшка, хочу Вас запитати, чи можна дарувати свій натільний хрестик? Я свого подарував своєму товаришу, який ніколи не носив хрестика, але ставиться до нього як належне — не як до простої прикраси. Я хотів, щоб мій друг ходив з Богом і думаю, чи можна так робити зі своїм натільним хрестиком?
— Господи, благослови! Нічого погано в цьому немає. Головне, щоб Ви тепер вдягли на себе хреста.
— Доброго дня, отче Аліпій! Потребую Вашої поради. Мій батько — добра і працьовита людина. Але останнім часом він дуже змінився: щодня випиває. Під дією алкоголю стає жорстоким, б'є матір і нас з сестрою, говорить «такі речі» про церкву, про віру, про Бога, що навіть моторошно чути все те. В ті рідкі хвилини, коли він буває тверезим, ми намагаємось поговорити з ним, переконати його, що так жити не можна, але він не хоче слухати, вибухає до нас новими образами. Отче, що нам робити? Як визволити батька з цього полону? Я не можу дивитись на те, як він себе знищує. А жити по-іншому він не хоче. Що нам робити? Ми у відчаї...
— Господи, благослови! Ксеніє, пияцтво людини— то дуже страшна хвороба. А точніше — одержимість. Тут, безумовно, треба бути надто терпеливим і не звертати уваги на ті слова, що біснуватий сипле від ворога роду людського. Поки ж не треба насідати на батька з проповіддю та прославлянням Церкви, бо це буде його дратувати більше. Адже він чудово розуміє, що знаходиться у глибині падіння, і святість, чистота, праведність таких людей роздратовують до жорстоких вчинків.
Поки візьміть на себе Правило молитовне щоденне за батька. Краще за все Псалтир з поклонами за нього. А також читайте щодня Акафіст Богородиці перед іконою «Неупиваєма Чаша».
Смиренно приймайте це випробування і поменше докоряйте, особливо з роздратуванням у голосі, його, коли він у п’яному вигляді. Коли ж буде приходити в себе, тоді спробуйте розмовляти, але не про Церкву, а про його особистий стан. Особливо корисно ставити якісь йому задачі, намовляти на подальші плани. Щоб він розумів, що він потрібен, що життя не скінчилося...
— Благословите, Батюшка! Я дома, у Святых Образов зажигаю свечу, молюсь. И бывает, что свеча сгорает до самого конца, полностью. Мне сказали, что так не должно быть, что должен оставаться огарочек. Есть этому какое-то объяснение или это просто фантазии людей. Простите.
— Господи, благослови! Именно — фантазии!