«Це постать із нашої історії, про яку ніби знають усі і ніхто конкретно нічого не знає, принаймні у нашому районі». Ці слова належать знаному нашому досліднику, заслуженому журналісту України В.Й.Яценку, котрий торкався своїм пером багатьох знаних людей не тільки Ємільчинського району.
Про графа С.А.Уварова ціле дослідження має житель міста Новограда-Волинського В.С.Ваховський. Не так давно з’явилося фото тих часів, де бачимо в центрі Ємільчиного — величезний Преображенський собор, збудований із золотими куполами, а в 30-х роках був підірваний комуністами, і на його місці зведено пам’ятник В.І.Леніну. По зернині сьогодні відкриваються таємниці із життя графа Уварова.
І ось, на мій погляд, цікава знахідка — родинний герб Уварова С.А. Хочу читачам нагадати, що в родинних гербах немає дрібниць. Кожний штрих, символ, зображення відповідає життєвому шляху тієї чи іншої родини.
Що ми бачимо в родинному гербі С.А.Уварова. Опис передаю із першоджерела:
«В щите, разделенном на четыре части, посередине находится красный щиток, в котором изображен золотой крест, а под ним — серебряная луна рогами вниз к золотой шестиугольной звезде обращенная. В первой и четвертой частях в голубом поле видна из облака выходящая рука в латах с мечом. Щит увенчан дворянским шлемом и короной с тремя страусиными перьями. Намет на щите голубой, подложенный серебром. Щит держат два черных одноглавых орла».
Сподіваюсь, що тлумачення родинного герба С.А.Уварова ще попереду. Мене зацікавило пишне суцвіття страусиного пір’я навколо дворянської корони. Невже граф Уваров розводив страуси в Ємільчиному та Новограді-Волинському?
Розкриймо будь-яку енциклопедію і побачимо диво-птаха, який зветься африканський страус. Висота два метри сімдесят сантиметрів. Вага досягає ста шістдесяти кілограмів. З’їдає страус всього півтора кілограма корму в день. Має дуже сильну імунну систему, практично не хворіє, навіть пташиний грип їх не бере. Єдине, чого вони бояться, — протягів.
Найцінніше в страуса — страусина шкіра. По якості перевищує слонову, зміїну і навіть крокодилову, страусиний жир незамінний у парфумерії і косметиці. Пір’ям прикрашають одяг. У попиті вії — з них роблять щіточки або накладні вії. Незамінне страусине м’ясо — без холестерину.
Піднімаючи архіви, дивуюсь: до 1917 року в Україні існувало 113 страусиних ферм. На мій погляд, найголовніше, що зацікавило графа Уварова в страусах — пір’я! Воно — найголовніша прикраса для жіночих капелюшків.
Я торкався маленької теми життя дивної людини, яка будувала в наших двох сусідніх районах заводи, фабрики, осушувала поля, прокладала дороги, зводила лікарні, школи, храми.
Вдячні новоград-волинці зробили графа Уварова почесним громадянином міста. В Ємільчиному, де покоїться прах графа Уварова, навіть не існує жодної вулиці його імені.
Буду вдячний всім, хто доповнить мою розповідь про графа Уварова і страусів.