Менш, аніж за рік, у Новограді-Волинському пройшло дві хвилі перейменування вулиць. Нагадаємо, наприкінці минулого року рішенням сесії міської ради вулицю Постишева перейменували на Лубчицьку, вулиці Володарського дали назву Надслучанської, вулиці Карла Маркса — Соборності. Також під час тієї сесії було вирішено об’єднати вулиці Кірова і Житомирське шосе в одну, із загальною назвою Житомирська, вулиці Лесі Українки і Дзержинського — в одну, із загальною назвою Лесі Українки. На сесії міської ради, що відбулася зовсім недавно (24 липня), також розглядалося рішення про перейменування вулиць. Депутати схвалили вулицю Свердлова перейменувати на академіка Бориса Лисіна, вулицю Куйбишева — на Івана Мамайчука, вулицю Рози Люксембург — на Замкову.
Не загострюючи наразі увагу на причинах, що підштовхнули міських депутатів до цих перейменувань, поговоримо про наслідки. До редакції «Звягель-Інформу» неодноразово зверталися жителі міста із проханням розповісти на сторінках газети, хто і коли почне вирішувати питання щодо обладнання перейменованих вулиць новими інформаційними табличками. Із цим питанням ми звернулися до Василя ЛЕНЯ, заступника міського голови, начальника управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради.
Із відповіді Василя Леня стало зрозуміло, що проблема обладнання вулиць новими інформаційними табличками — це лише вершина масивного айсберга, що сплив у водах загальноміських проблем після перейменування. Набагато важливішим на сьогодні для населення є переоформити всі свої особисті документи та документи на нерухоме майно, в яких фігурують колишні, а зараз вже неіснуючі вулиці, на нові адреси. Окрім того, що для таких установ як БТІ, паспортний стіл, будинкоуправління — це додаткова гора роботи, більшість послуг із переоформлення документів є платними. Хто за це заплатить — населення власним коштом чи влада — питання на сьогодні все ще відкрите. А влада свого часу обіцяла взяти на себе всі витрати, що виникнуть внаслідок перейменування вулиць…
Тепер щодо того, чому досі на перейменованих вулицях міста маячать колишні назви, тоді як встановлені таблички із новими назвами можна перерахувати на пальцях. З’ясувалося, що завдання провести інвентаризацію — тобто визначити, скільки, яких і куди табличок потрібно — було покладено на балансоутримуючі організації. Таких три — ОП «Комунальник», ОП «Житлосервіс» та ЖБК №1. Однак двом із трьох вищеназваних балансоутримувачів на сьогодні не до таких «дрібниць» — вони якраз проходять стадію реорганізації. Тобто — жодних звітів щодо кількості необхідних табличок ніхто поки міській владі не надав. А доки немає звітів — немає можливості обрахувати конкретну суму коштів, необхідних на виготовлення нових табличок. (Іншими словами — скласти кошторис.) Відповідно, немає підстав виносити питання про виділення коштів на сесію міської ради. До речі, вартість однієї таблички коливається в межах 20-30 гривень, так що загальна сума визначатиметься не десятками чи сотнями, а тисячами гривень.
Ось такий «гордіїв вузол». І нема кому його розрубати. Тим часом питання: «Хто заплатить за перейменування вулиць?» продовжує залишатися актуальним.