Не спати, не «зловживати», прощати ворогів!
Відомо, що Ісуса Христа було розіп’ято на хресті, по обіді, у п’ятницю. Його тіло, змащене оліями й загорнуте у плащаницю, поклали до печери, а вхід закрили величезним каменем і виставили охорону з римських легіонерів. Учні Христа — Йосип та Никодим — випросили у Понтія Пілата дозвіл забрати тіло вчителя, аби підготувати до поховання за місцевими традиціями.
Коли ж вранці у неділю вони прийшли до склепу, то побачили, що варта спить непробудним сном, а кам’яна глиба більше не закриває печеру. Зайшовши всередину, усвідомили, що келія – порожня … Протягом 40 днів Ісус Христос 10 разів являвся своїм учням і народу, проповідуючи Вищу Істину. А у четвер — вознісся на небеса. То був великий, сонячний день, який дістав назву ВЕЛИКОДНЯ.
З того часу і православні, і католики віддають шану Спасителю, який прийняв мученицьку смерть во ім’я людства, але воскрес із мертвих!
В Україні традиції святкування Великодня такі. Передує йому Великий піст, який починається за «7 сідмиць» до дня весняного рівнодення. Останній тиждень посту називається «Страсним» або «Вербним».
Найважливішим днем Вербного тижня вважається четвер, який також називають «Страсним» або «Чистим».
Далі йде Страсна п’ятниця – день, коли завершують основні роботи по господарству. Потім – Страсна субота, коли завершуються приготування до свята. Господині фарбують крашанки, адже, зроблені у суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.
У різних народів існують свої традиції щодо кольору і приготування крашанок. Відомо, що яйце уособлює чудо Воскресіння із мертвих, а червоний колір символізує кров Господа. Майже всі православні віддають перевагу червоному кольору.
Ввечері віруючі йдуть до церкви, несучи у кошиках «свячене», що складається з паски, сиру, хліба, масла, сала, ковбаси ну і, звичайно, крашанок. А тим, хто залишається вдома, не бажано роздягатися й лягати спати – «щоб нечиста сила не наснилася», а тим більше щось їсти – «бо сатана у рота скочить і всі кишки виїсть»!
Як тільки починається передзвін до заутрені, виносяться хоругви і хрест, щоб всі прихожани разом зі священиками могли обійти навколо церкви. Читаються молитви, і всі люди вкотре з радістю вірять у Воскресіння Ісуса Христа та переповнюються цими почуттями. Перед читанням молитов віруючі розкривають свої кошики, запалюють у них свічки, моляться за благословення і дякують Господу за прихід Великоднього торжества. Священик освячує їжу святою водою і вітає людей словами: «Христос Воскрес!». У відповідь належить казати: «Воістину Воскрес!»
ВЕЛИКДЕНЬ! Повернувшись додому, сім’я сідає до столу, щоб розговітися після довготривалого посту. Перед прийняттям їжі необхідно прочитати «Отче наш». Обряд розговіння відбувається так: на стіл ставляться страви, «оковита» або Кагор, гілочка освяченої верби, смажене, парене, варене, паски та крашанки. Спершу їдять паску, шинку, потім решту. Пити треба обережно, не напиваючись, бо «як уп’єшся на розговинах, то цілий рік будеш ходити немов у півсні, так тебе Бог покарає». Шкаралупки крашанок господарі подрібнюють і кладуть у землю – для врожаю, під ліжко – для здоров'я, під поріг, підвіконня, за одвірок – для захисту від злих чарів, зазіхання та зурочення. Освяченими писанками «викачують» хвороби.
Цього дня суворо забороняється будь-яка робота. Люди ходять в гості, сповіщають добру новину: «Христос Воскрес!», при цьому прийнято тричі «христосатися» (цілуватися). Також потрібно простити ворогів і при зустрічі вітати їх, як своїх друзів. А щоб наснився віщий сон, кладуть крашанку на ніч під подушку.
Великоднього понеділка прийнято вітати (переважно дітям) своїх родичів, хрещених батьків, дідів, бабів, приносячи у подарунок паски та крашанки. Такі діти називаються «христосувальниками». Хрещені батьки обов’язково мають дати дрібні гроші, цукерки та всякі різні солодощі. Всі вітають один одного: «Христос Воскрес!» і відповідають: «Воістину Воскрес!» та тричі цілуються...