Цим святом, яке є одним з найвизначніших у церковному календарі, завершується широке святкування Великодня.
Православні і греко-католики святкують 13 травня Вознесіння Господнє. Це свято є одним з найважливіших дванадцяти християнських свят, разом з Різдвом, Хрещенням, Преображенням, Успінням та іншими. Це свято традиційно припадає на четвер, оскільки відзначається на сороковий день після Великодня.
У день свята церква згадує євангельські події, пов`язані з останнім моментом перебування Христа на землі після Його Воскресіння. Наближалося свято єврейської П'ятидесятниці, і учні Христа повернулися з Галілеї до Єрусалима. Як свідчить євангельський переказ, упродовж сорока днів після Воскресіння Христос не раз являвся апостолам, навчаючи їх основам побудови Церкви і розповсюдження християнської віри. На сороковий день Він востаннє явився апостолам, пообіцявши їм, що скоро зійде на землю Святий Дух. Потім Спаситель вивів своїх учнів із Єрусалиму на Єлеонську гору, благословив їх, піднімаючись у небо, і зник за хмарами.
Учні поклонилися Боголюдині, яка підносилася до Отця, і «повернулися до Єрусалима з радістю великою». Всі вони перебували в молитві в храмі, прославляючи і дякуючи Богові. З ними були деякі дружини і Богородиця. У ці дні апостоли, помолившись, вибрали за жеребом з інших учнів Христових дванадцятого апостола Матвія, на місце загиблого Іуди-зрадника.
Церква вчить, що Вознесінням завершилося земне служіння Христа. Спокутувавши людство, Він у своїй особі підніс людську природу до престолу Бога-Отця і «приготував єство людини до прийняття Святого Духу».
Вознесінням завершується широке святкування Великодня, тому цей день іменується також «відданням Великодня». З цього дня віруючі перестають обмінюватися при зустрічі радісними великодніми вітаннями.