www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины
free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


9 ТРАВНЯ — ДЕНЬ МАТЕРІ

07 Травня 2010 | Оприлюднив: | 429 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

День Матері відзначається у другу неділю травня, бо це місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного сина — Спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги. У травні, коли природа — Мати виряджає свою доню — Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.
Вперше організувала День Матері американка із Філадельфії — Анна Джарвіч — у 1910 році. Після I-ї Світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко. З 1990 року, завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.

ПІСНЯ ПРО МАТІР
Посіяла людям літа свої, літечка, житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? — онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко — де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, —
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась, — красива і сива, як доля,
Махнула рукою — злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», — і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

Борис ОЛІЙНИК

Вы должны войти что бы писать комментарии.