В боях за Берлін приймали участь 2,5 млн. радянських воїнів. З них 1 млн. 82 тис. були нагороджені за умілі бойові дії, мужність і героїзм медаллю «За взяття Берліна». Серед нас живуть учасники Берлінської операції і їх спогади про бойові дії Української Армії, які провели до капітуляції фашистської Німеччини, — жива історія Великої Вітчизняної війни.
Напередодні Дня Перемоги урок історії в 11-у класі міської гімназії імені Лесі Українки проходив з участю колишнього воїна Радянської армії, учасника боїв у квітні-травні 1945 р. під Берліном Лугая Михайла Архиповича в атмосфері надзвичайної уваги. А коли вчитель М.М.Жура зачитав зміст свідоцтва про нагороду Лугая М.А. медаллю «За взяття Берліна», гімназисти стоячи вітали гостя щирими оплесками, запрошуючи його сфотографуватися з ним на згадку.
У далекому 1941 р. перед війною Михайло встиг закінчити шостий клас. За сьомий клас йому призначили додаткові іспити на осінь. Та віроломна війна призначила юнаку інші іспити: страхіття окупаційного режиму в рідному краю, а після визволення його від гітлерівців воїнами Радянської армії — призив у неповні його 18 років у діючу армію. Після підготовчих курсів стрілків рядового Лугая разом з іншими новобранцями, озброєних автоматами, ешелоном доставляють у Німеччину на передову. Висадили їх у полі на околиці невеликого містечка, де нещодавно точився смертельний бій. Була тиша, а та картина, яка розгорнулася перед Михайлом на тому полі, досі бентежить серце, і спогад про неї увійшов у пам'ять назавжди.
— Навкруги були трупи вбитих радянських воїнів і страшні калюжі крові, різкий неприємний сморід викликав нудоту. Недалеко попереду на цілому ряду столів були розставлені їда і напої. Це німці, підібравши своїх вбитих, вирішили отрутою зупинити наших воїнів, та помилились. Такого наступу і битви від наших відважних воїнів вони не чекали. Вибивали німців із кожної вулиці, кожного дому, голодні, без сну, але з великою волею до перемоги. Коли бій наближався до Берліна, все більше захоплювали полонених гітлерівців, відправляли їх у штаб. А коли опинились у тимчасовому оточенні, — полонених розстріляли. Людська смерть скубала душу протягом всієї війни. А те, що ворога добивали у його логові, надихало на безстрашний бій. У бою, що точився на околиці Берліна, рядового Лугая поранило — куля пролетіла через ліве плече. Направили в медсанбат, прооперували, залікували рану. І знову — в бій, але вже сапером. І знову смерть підстерігала на кожному кроці. Та долею судилося вижити молодому бійцю із 138-го стрілкового полку, який пройшов славний бойовий шлях у складі Першого Українського фронту до самого Берліну.
Розповіді про участь у Берлінській операції полковників у відставці Євгена Сергійовича Опьонишева, Олександра Антоновича Пашкевича читайте у наступних номерах газети.