Грудне вигодовування — єдиний спосіб годування дитини, що чинить унікальну біологічну дію на її здоров'я, незамінне для оптимального розвитку дитячого організму, виконує широке коло життєво важливих функцій не тільки харчового і захисного характеру, але й найтоншої регуляції — управління розвитком і диференціюванням центральної нервової системи, фоторецепторів сітківки ока, власної повноцінної системи імунітету, системи травлення, а також розвитку психоемоційних взаємовідносин між матір’ю і дитиною.
Природне вигодовування є традиційним для України. Майже кожна жінка, котра готується стати матір’ю, бажає годувати свою дитину грудьми. Але на практиці виявляється, що більшість породіль абсолютно не готова до здійснення грудного вигодовування і потребує належної професійної допомоги.
Основні труднощі грудного вигодовування з боку матері:

• повільне прибуття молозива і молока в перші дні після пологів;


• відстрочений лактопоез — уповільнене становлення лактації (до 15-20 діб після пологів);


• надмірно бурхливе наростання лактопоезу, туга, напружена, болюча молочна залоза із вторинно втягнутим або плоским соском;


• закупорювання молочного протоку, локальне помірне болісне затвердіння, труднощі при зціджуванні без підйому температури, гіперемії (почервоніння шкіри);


• фізіологічне згрубіння молочної залози, спостерігається на 3-4 добу після пологів, пов’язане з напливом молока, крові, лімфи, триває приблизно до 5-6 доби, набряк, затруднення виділення молока, біль в обох залозах.

Що робити? Технічно правильне прикладання новонародженого до обох молочних залоз не менше ніж 12 разів на добу з періодичним докормом і застосуванням всього комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з гіпогалактією:

• відпочити не менше 48 годин, всю домашню роботу (прання, приготування їжі, прибирання) повинні повністю взяти на себе батько дитини або інші родичі;


• не давати дитині смоктати через соску будь-що (воду, молочну суміш, інше), а також пустушку, при необхідності догодовування використовувати чашку, ложку, піпетку;


• прикладати дитину до грудей кожні 2 години, спочатку видавлюючи трохи молока на сосок, щоб у дитини з’явилася зацікавленість, в кожне годування прикладати дитину до обох грудей;


• обов’язкове нічне годування для стимулювання вироблення гормону пролактину;


• після годування зціджування ­молока до м’якого стану залози;


• усунути тиск одягу в області грудної клітини;


• міняти позиції дитини під час годування;


• при надмірному прибуванні молока перед годуванням, якщо дитина не може захопити сосок і ареолу, — зціджування молока перед годуванням;


• при плоских або втягнутих сосках — годування грудьми можливе, тому що дитина смокче не сосок, а груди. Використовувати для відтягування сосків молоковідсос, бюстгальтер з отвором на місці сосків, розташування дитини біля грудей у різних положеннях. У крайньому випадку — застосування накладки для сосків.

При наявності тріщин сосків (які виникають при неправильній техніці грудного вигодовування, а також при неправильному віднятті від грудей), кандидозній інфекції (болючі сверблячі соски, відчуття печіння, почервоніння і блиск сосків і ареоли), маститі (запалення молочної залози), при рубцевих змінах молочної залози — найкраще рішення звернутися до лікаря за кваліфікованою допомогою.