«До вас звертається громадянка Горобей Алла Всеволодівна, котра проживає в м.Новоград-Волинський по вулиці Червоноармійській, 81, з питання порушення санітарних вимог на території, прилеглій до мого будинку.
Протягом майже чотирьох років громадянин Макаров Леонід Миколайович, котрий проживає за адресою: вул.Червоноармійська, 77, зробив звалище побутового сміття для мешканців прилеглих вулиць міста. Всі нечистоти змиваються дощовими потоками та несуться в річку Случ. У спекотну погоду стоїть стійкий сморід.
Неодноразові звернення в інспекцію благоустрою міста не допомогли. Можливо, ваша газета допоможе поліпшити санітарний стан майже в центрі міста».


Під листом — три підписи: Горобей, Макарова, Мельник. Додається також красномовний фотознімок.
Від редакції. Питання своєчасного вивозу сміття з контейнерних майданчиків біля багатоповерхових будинків та з вулиць міста, судячи з кількості звернень громадян та власних спостережень, — одне з найбільш болючих. На цю тему до редакції дзвонять, пишуть, розповідають журналістам при зустрічі.
Жаліються на керівників ОСББ, які не скрізь і не завжди слідкують за чистотою. Надходять скарги й від мешканців, котрі живуть посусідству з ринками «Урожай» та тим, що на Яновського. Мовляв, сміття розноситься з території ринків, потрапляє у двори, накопичується на городах тощо.
Повірте, в управління житлово-комунального господарства міської ради, до керівників, які відповідають за вивіз сміття, та інших відповідальних осіб, газета зверталася безліч разів. Відтак, публікацій теж написано стільки, що можна вже видавати окремою збіркою.
Не можна сказати, що зовсім не реагують на звернення. Часом, позитив від критики є. Але тут слід розглянути й інший бік медалі. Невже це представники влади, чи керівники ОСББ, чи двірники прийшли до вас у під’їзд і видряпали на стіні нецензурне слово?! Чи, вибачте, наплювали там? Звісно, що ні.
Просто середній рівень культури такий, що не всі бачать урни і не знають, для чого вони призначені. Певно, й це звалище, фотознімок якого нам прислали читачі, утворене якраз такими мешканцями міста. Що ж, залишається це фото надрукувати. Нехай воно розійдеться тиражем у десять тисяч екземплярів. І, можливо, тому, хто це зробив, стане хоч трішки соромно. У питанні сміття, крім совісті, вже немає до чого закликати.