Недавно Україна привітала освітян з професійним святом. На День учителя були квіти, теплі слова і побажання. А вже наступного дня все стало, як завжди, адже проблеми, яких сьогодні ой як багато у наших педагогів, не вирішуються святковими промовами. Системі освіти потрібні докорінні зміни, впевнені в партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. Експертна комісія з питань освіти, яка працює в цій політичній силі, підготувала план реформ. Вони мають на меті повернути довіру до вчителя, створити умови для його творчої роботи, забезпечити підтримку школи з боку держави і суспільства. Детальніше про реформи, які має намір втілити «Сильна Україна» у сфері освіти, прийшовши в місцеву владу, ми говоримо з керівником профільної Експертної комісії Сергієм Вєтровим.
— Реформа вітчизняної освіти — нині тема модна. Але ж ідеться про виховання наших дітей — майбутнього країни. Різкі дії тут недопустимі…
— Тому ми й говоримо про реформи дуже виважені, системні. Сьогодні всі розуміють, що система освіти потребує змін, але мало хто вірить у можливість справді ефективних перетворень. Суспільство, батьки повинні сформулювати своє соціальне замовлення на сучасну середню освіту. Ми в «Сильній Україні» переконані — у центрі цієї системи повинен стояти вчитель.
— У якого теж є свої потреби.
— Безумовно. Виховання дітей — це не та сфера, на якій економлять. І держава повинна забезпечити вчителя гідною зарплатою. І ще один важливий момент — схема розрахунку цієї оплати. Існує світова практика: педагог, який працює творчо, має високу кваліфікацію, отримує за свою працю значно більше. В Україні ця різниця — копійки. І така «зрівнялівка» відіграє надзвичайно негативну роль.
— Тобто все впирається у вирішення фінансових проблем? Будуть гроші — буде і якісна освіта?
— Гроші вирішують багато чого, але не все. Сьогодні питання гідної оплати вчительської праці є першорядним, тому що це ще і питання престижу професії. Важко думати про творчий підхід до роботи і потреби учнів на порожній шлунок!
І, звісно, щойно зміниться на краще ситуація з оплатою, — «помолодшають» кадри. Хоча сьогодні молодь не хоче йти працювати у школи і з іншої причини: там нудно, немає можливості для самореалізації, професійного зростання.
— Напевно, простору для самореалізації при жорстких навчальних планах не дуже багато?
— Жорстка система управління «згори — вниз», яка дісталася нам від СРСР, взагалі не дуже сприяє самореалізації та творчому зростанню. Тому ми в «Сильній Україні» переконані: вітчизняній системі освіти потрібно дати більше свободи. Замість нескінченних бюрократичних перевірок і жорстких рамок навчальних планів — повноцінний діалог школи і суспільства. Ми повинні довіряти вчителю. Він — професіонал, і знає, що і як краще сприймуть його вихованці.
— Творчий підхід — це чудово. Але батьки все-таки хочуть, щоб їхніх дітей навчали не лише з душею, але і за планом.
— І розробляти ці плани, програми повинні фахівці, а не чиновники, які давним-давно відірвалися від реальної педагогічної роботи. У нас є багато талановитих педагогів, цікавих методик, створені авторські школи. Але ніхто про них не говорить.
Між іншим, ще кілька років тому Україна заявила про перехід від моделі державного управління освітою до суспільно-державної. Йдеться про систему, де контроль за змістом та якістю освіти переходить до професійних та громадських об’єднань.
Цікавою є також схема, яка довела свою ефективність у світовій практиці, — освітні округи, в професійні та громадські ради яких входять педагоги, батьки, громадські діячі, підприємці. Ті, хто об'єктивно краще орієнтуються в потребах конкретної території, а, значить, можуть ефективніше вирішувати актуальні завдання. А органи місцевого самоврядування будуть забезпечувати роботу шкіл.
— Але ж ми знаємо, що гідне забезпечення шкіл — це ще одна проблема.
— Сьогодні з бюджету у нас фінансується не сама освіта, а витрати на утримання приміщень шкіл і зарплати вчителям. Я вважаю, школа може і повинна заробляти — серед іншого і на надбавки до зарплат педагогів. Забороняти це робити — нерозумно. Тим більш, що законодавство передбачає масу способів такого заробітку. Держава має дати школам можливість зміцнити своє матеріальне становище з тим, щоб вони могли творчо підходити до навчання дітей.
Плюс, безумовно, потрібно передбачити податкові пільги для тих підприємців, які фінансово підтримують школи. Це дасть змогу залучити більше коштів на їх розвиток — серед іншого і на впровадження нових методик.
Педагог повинен стати для дитини яскравим першим прикладом успішної, сучасної, розвиненої людини. А для цього потрібно підвищити статус вчителя, повернути авторитет цієї професії.