На землях Новоград-Волинського району аграрії завершують комплекс осінньо-польових робіт. На якому етапі нині знаходиться осіння посівна та що нового в сільському господарстві Звягельщини відбулося останнім часом, — про це наша розмова з начальником управління агропромислового розвитку РДА, кандидатом сільськогосподарських наук Р.М.КИРИЛЮКОМ:
— Руслане Миколайовичу, як кажуть, що посієш — те й пожнеш. Як справляються з комплексом осінньо-польових робіт аграрії Новоград-Волинського ра­йону?
— Як відомо, оптимальні терміни посіву озимих зернових підходять до завершення. В народі кажуть: «Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова», а ми святкуємо це престольне свято 9 жовтня. Тож посівна підходить до свого фінішу.
Хочеться детальніше зупинитися на тому, яка основа урожаю закладена на даний момент хліборобами Новоград-Волинщини. Тож, станом на 5 жовтня сільськогосподарськими підприємствами району посіяно озимих всього 11580 гектарів. З них — 10540 гектарів на зерно і 876 гектарів озимого ріпаку. Порівнюючи з минулорічною посівною, слід відзначити, що ріпаку посіяно втричі менше — і це пов’язано з великим ризиком, який перетерпіли сільськогосподарські підприємства протягом минулого року. Адже із 3 тисяч гектарів до збирання залишилося 690, що склало 23% — тому й така пересторога.
Також слід відзначити, що для озимих культур несприятливі погодні умови склалися по урожайності жита, якого ми мали торік 17 центнерів з гектара, а цього року зібрали лише 12,5 центнерів з гектара. Відповідно — і збільшилася закупівельна ціна. В аграріїв дві біди — це коли врожай, і коли неврожай. Коли врожай — падають ціни, коли неврожай — моральний фактор на душі надзвичайно важкий, але ціни, відповідно, піднімаються. Так трапилося і в цьому році — жито стрімко подорожчало...
Слід відзначити, що найкраще і найшвидше з прогнозованим планом посіву озимих зернових культур справилися хлібороби приватного підприємства «Поляна» (с.Поліянівка), де засіяно 287 гектарів озимини. Також добре спрацювало приватне підприємство «Терези-5» (с.Гірки), де посіяно 250 гектарів — це сто відсотків до плану і вчасно завершено посівну кампанію. Приватним підприємством «Граніт» (с.Токарів) проведено велику роботу, здійснено великий об’єм робіт і посіяно на зерно 1 тисячу гектарів озимої пшениці і 220 гектарів ріпаку. Також гарні показники по площах посіву у СТОВ «Агросоюз» (с.Орепи), де на зерно посіяно 895 гектарів і ще 300 гектарів озимого ріпаку — всього 1195 гектарів посіяно під урожай 2011 року. Селянське фермерське господарство «Аделаїда» (с.Тупальці) провело посів на площі 802 гектари і з них — 205 гектарів озимого ріпаку. Слід відзначити, що там — найбільші площі посадки картоплі, які склали 365 гектарів у цьому році. На цих землях зібрано по 180 центнерів з гектара товарної вже картоплі, що набагато більше, ніж торік. Дане господарство і далі продовжує брати землі в оренду для розширення площ. Хотілося б відзначити, що тут — надзвичайно гарні сорти картоплі як німецької, так і голландської селекції.
Продовжуючи тему посівної, хочу відзначити, що вже близькі до її завершення у ПСП «Перемога» (с.Нова Романівка), де посіяно 610 гектарів озимини, СТОВ «Птахівник» (Токарів) — 700 гектарів (93%), ЗВК «Новоград-Волинський» (Івашківка) — 427 гектарів, 95% і ПП «Галекс-Агро» (Стрієва), де посіяно 1110 гектарів озимини.
На превеликий жаль, ряд господарств дійшли до того, що озимі на зерно уже не сіють. Це «Едельвейс» (Колодянка), ПП «Пролісок»(Суховоля) і ПСП «Маяк» (Теснівка).
Аналізуючи господарську діяльність приватного підприємства «Юрківщина» (Ярунь), мушу сказати про те, що з року в рік це господарство працює все гірше. Тут також жодного гектара не посіяно озимих, хоча там — одні з найкращих земельних запасів району.
— Чи з’являються нові культури, поряд з традиційними, на полях району?
— Так, вперше на землях Звягельщини господарством «Феро-агро» було посіяно соняшник на зерно, яке збирається на площі у сто гектарів з хорошою урожайністю насіння: 15-17 центнерів з гектара. Маємо льон-кудряш, тобто — олійний льон, якого дане господарство посіяло тисячу гектарів і намолочує по 13-14 центнерів з гектара.
Завершено збирання хмелю, закінчується копання картоплі і заготівля силосної кукурудзи. Продовжується обмолот пізніх культур, а саме — сої і кукурудзи на зерно. Сої в цьому році бу­ло посіяно 3 тисячі гектарів, зібрано — 2500 гектарів, тобто збирання цієї культури майже завершується, і урожайність її складає біля 20 центнерів з гектара.
Кукурудза на зерно займає площу 3 тисячі гектарів, обмолочено цієї культури поки що 100 гектарів, урожайність складає 90 центнерів з гектара. Ми думаємо, що ця робота активно продовжуватимуться, оскільки у районі закуплено ряд потужних сушарок, що дозволятимуть сушити зерно кукурудзи протягом листопада-грудня місяця.
— Руслане Миколайовичу, чи цікавляться інвестори нашими поліськими землями?
— Річ у тім, що рік-півтора тому, був такий період, коли застійні процеси вплинули як на економіку, так і на аграрний сектор зокрема. Тому про активне інвестування мова не велася. Хоча торік ТОВ «Петек» зацікавилося землями Барвинівської сільської ради, а саме — в селі Барвинівка, і розпочало діяльність з впровадження в життя «ягідного» проекту.
— Що передбачає цей проект?
— Він передбачає посадку малини на площі 20 гектарів і вирощування її за допомогою крапельного зрошення, і посадку американської високорослої чорниці на площі 156 гектарів. Ті, хто бував там останнім часом, могли побачити, що даний проект активно втілюється в життя, на площі 9 гектарів висаджена малина на крапельному зрошенні, і проводиться підготовка площі під чорницю.
Крім того, дане підприємство за три дні, в найкоротший термін, посіяло 430 гектарів озимини. Тобто поліські землі цікавлять інвесторів, тому, що поганої землі не буває, а просто потрібно мати до неї підхід.
— Чому саме Барвинівські поля, які досі вважали одними з найбідніших у регіоні, зацікавили згаданого вами інвестора?
— Тому що дані культури ростуть на кислих грунтах. І якщо ці культури вже вирощуються на Вінниччині чи на Полтавщині, то там землі спеціально підкислюють. А у нас — природні умови абсолютно відповідні для вирощування даних культур.
— Руслане Миколайовичу, неодноразово говорилося про те, що відновлюється робота тваринницького комплексу в селі Гульськ. Які є напрацювання на даний час в цьому плані?
— Там багато зроблено: відновлено роботу тваринницьких ферм, проведено реконструкцію тих приміщень, що будувалися під «чорнобильський» проект. Все це зроблено приватним підприємцем Олександром Миколайовичем Ющенком. На базі його ПП «Галекс-Агро» буде утримуватися 400 голів дійного стада. На даний час 96 голів вже є у тваринницьких приміщеннях села Гульськ. Маємо приплід від 10 корівок, і минулої середи було завезено в це господарство ще 126 голів високопородистої ВРХ.