Цієї осені офіційна делегація з Новограда-Волинського перебувала у місті Курську Російської Федерації на офіційне запрошення російської сторони. Про враження від поїздки розповідає заступник міського голови Сергій Юрійович КОЛОТОВ:
— Ми там перебуваємо другий рік поспіль і намагаємося розвивати наші стосунки. У першу чергу — це у культурній сфері і можливі сподівання, що вони будуть налагоджені і в економічній сфері. У Курську ми були на святкових заходах, присвячених Дню міста.
— Чому саме Курськ?
— По-перше, декілька слів про саме місто. За кількістю населення воно майже у десять разів більше за Новоград-Волинський. Це — промисловий і культурний, стратегічно важливий центр Російської федерації. Місто Курськ має славні традиції — місто історичне, багате знамени­тостями, котрі мають його корені. Ми познайомилися з владою Курська завдяки саме нашим дітям. Чому дітям? Тому що все почалося ще з одного нашого міста-побратима Рогачева, що знаходиться у Білорусі. Там функціонує влітку молодіжний табір «Криничка», де команди з України, Росії, Білорусі, Прибалтики та деяких інших країн перебувають певний період, змагаються, здружуються, намагаються бути провідниками прогресивних ідей.
Так от, у минулому році команда з Новограда-Волинського завоювала Кубок дружби у Рогачеві і тим самим викликала до себе інтерес і зацікавленість з боку інших міст. Найбільша така зацікавленість була з міста Курська, адже там діє молодіжний центр «Моноліт», що гуртує молодь, готує її за прогресивними програмами, забезпечує дозвілля і літній відпочинок дітей і молоді. На запрошення депутата Курського міського зібрання Олександра Трубнікова наша делегація вже другий раз поспіль відвідала Курськ.
— Що було там цікавого, на що ви звернули увагу і що корисного привезли для нашого міста?
— Одне з основних — ми взяли участь у святкуванні міста, далі знайомилися зі здобутками курян, з тими проектами, над якими вони працюють, з їхніми програмами, зокрема програмами соціально-економічного розвитку, що мені, як людині, котра займається економічною сферою, фінансовою, сподобалося. Ну, наприклад, те, як вони підходять до побудови і взагалі щодо прийняття програми соціально-економічного розвитку. В них 25 депутатів міської ради, всі обрані за мажоритарною системою. Кожен депутат відповідає за свій округ, він чітко знає проблеми виборців і вносить безпосередні пропозиції щодо вирішення цих проблем на міському рівні. Місто ж розподіляє свій бюджет у залежності від тих пропозицій, що надходять від депутатів мажоритарного округу міської ради. Звичайно, що фінансові можливості цього міста значно більші, ніж нашого. Наприклад, якщо у нашому місті на ремонт доріг у рік виділяється десь трохи більше 1 мільйона гривень, то, уявіть, що у Курську — приблизно 125 мільйонів гривень, якщо перевести з рублів. Відповідно і разюча різниця на сьогодні між якістю доріг наших і їхніх. Не вдалося знайти навіть жодної ями у місті, коли ми їздили і по центральній частині, і по околицях. У центральній частині взагалі тротуари викладені плиткою, доглянуті газони, велика кількість квітників, декоративних кущів, фонтанів. Тобто за останні п’ять-сім років Курськ, як кажуть самі куряни, «преобразился». Такі підходи ми плануємо до побудови програми соціально-економічного розвитку перейняти і запропонувати в нас.
— А як саме?
— У Новограді-Волинському є 23 мажоритарних округи, є 23 депутати, намагаємося залучити їх до активної роботи щодо підготовки програми визначення проблемних моментів по їх округах, виконання тих напрямків, тих обіцянок, які були у їх передвиборних програмах, ну і, відповідно, до наших фінансових можливостей визначення пріоритетів напрацювання проекту соціально-економічного розвитку. На мою думку, це буде найдієвіше і найефективніше.
— Гадаю, що до цієї програми має долучитися вся громада міста.
— Згоден. Жителі міста Курська намагаються шанобливо ставитися до того, що робиться в їхньому місті. Якщо спочатку були проблеми, що руйнували квітники, фонтани, то на сьогодні та політика, що йде у молодіжних організаціях, навчання у громадських організаціях з пересічними громадянами дають свої результати. Сьогодні актів такого вандалізму нищення благоустрою значно менше, ніж було тих же 5-7 років тому. Сподіваємося таку культуру виховати з часом і у нашому місті.
Звичайно, будучи у Курську, не могли не відмітити і молодіжний центр «Моноліт» — центр, який за сучасними технологіями забезпечує дозвілля молоді. З Новограда-Волинського кожен рік за кошти міста Курська група дітей перебуває в молодіжному центрі Коренівського району Курської області. Програми там щось на зразок таких, як у нашому таборі «Артек», тільки трохи, поки що, слабша матеріальна база і немає моря. Але є інше — здоровий моральний дух, дуже цікава програма перебування. Судячи зі спілкування з нашими дітьми, всі вони дуже задоволені, очікують на розвиток нашої співпраці у молодіжній сфері.
— Щодо економічного аспекту, що ще зацікавило?
— Цікавився питанням транспорту. Цікаво те, що Росія вже майже відмовилася, як і інші країни СНД, від щоденних безкоштовних перевезень пільговиків без будь-яких обмежень. Це та наша проблема, що знищує, по суті, транспортну­ галузь. Там запроваджено щось на зразок адресної грошової допомоги, є певні соціальні маршрути, що дотуються з місцевого бюджету, які фінансуються з місцевою радою пільгових категорій громадян. Ну, як наслідок, галузь може розвиватися, і ми бачимо значну кількість нової техніки, що працює на автобусних і тролейбусних маршрутах.
— Чи користуються попитом українські товари?
— На жаль, звернули увагу, що обмаль української продукції в Курській торговельній мережі. Причина в тому, що здебільшого останнім часом наша продукція не може конкурувати ні за якістю, ні за ціною з іншою продукцією, що поступає до Росії. Мається на увазі, що зараз втрачені ті стандарти, технології, за якими ми працювали, виробляли продукцію раніше. Тепер непоодинокі випадки, коли в наших молокопродуктах, на жаль, виявляється, немає молока, у м’ясопродуктах — натурального м’яса, багато наших виробництв не пройшли модернізацію. А тому інспекції, що прибувають з Росії на наші підприємства, говорять про те, що з таких підприємств не може поступати продукція в російські міста. Так вони діють і діятимуть, незважаючи на те, що наші стосунки — України і Росії — стали значно теплішими. Нашій державі потрібно з цього робити висновки, щоб знову зайняти свою достойну нішу на економічному ринку Росії — найбільшого і потужного сусіда.
— «Курська дуга» — ця назва знайома усім нам ще зі шкільної парти. Чи вдалося вам побувати на місцях славетної битви?
— Так. Але ще одна цікава особливість — це те, що у Курську перебував і командував військами прославлений маршал Рокоссовський. Та особистість, котра до початку Великої Вітчизняної війни командувала гарнізоном у Новограді-Волинському. Пізніше маршал Рокоссовський командував фронтом на знаменитій Курській дузі і досить вміло керував військовою операцією на своїй ділянці фронту. Саме завдяки цьому при мінімальних втратах наші війська у роки ВВВ досягли оперативних, тактичних і стратегічних переваг. Були ми у музеї, присвяченому подіям на Курській дузі. Дуже хочеться щось подібне бачити і у Новограді-Волинському, адже у нас дуже багато таких пам’яток військової епохи.
Щоб було уявлення: Курська дуга — це величезна довжелезна лінія фронту, десь 300 і більше кілометрів. На сьогодні ніяких військових укріплень не залишилося, просто будівля музею, декілька одиниць військової техніки і землянка, у якій перебував Костянтин Рокоссовський. Але навіть це, і та подія, битва на Курській дузі, дозволяє залучати десятки тисяч туристів для того, щоб побувати на цій землі. Будемо робити з цього висновки, адже і в нас є що показати туристам, є чим їх привабити, потрібно тільки мати для початку невеличку кількість коштів, щоб привести все це у порядок, відпрацювати певні туристичні маршрути.
— Ви згадували, що Курськ гордиться своїми славетними земляками...
— Куряни намагаються дуже використовувати допомогу від своїх земляків. Ну, наприклад, сьогоднішній президент Росії Дмитро Медведєв теж має певні родинні зв’язки з Курськом, часто буває у себе на Батьківщині. Відповідно, Курська міська рада намагається це використати на користь всіх мешканців і міста, і району, і області. До речі, така от цікава і приємна для нас несподіванка. Нас вже пізно ввечері зустрічали у національному одязі офіційні представники з короваєм. Як потім виявилося, це був президентський коровай. Таких було спечено два, одним з них напередодні зустрічали Дмитра Медведєва і таким же аналогічним зустрічали делегацію з Новограда-Волинського. Чому? Тому, що шанобливо до нас поставилися, як до делегації з України, і особливо — з Новограда-Волинського, міста, що завоювало кубок Дружби серед молоді, що намагається якось вразити своїми досягненнями таке велике місто Курськ.
Ми подружилися з депутатом Курського міського зібрання Олександром Трубніковим, котрий якраз відповідає за молодіжну політику, був у нас у Новограді-Волинському на Міжнародному літературному святі «Лесині джерела». Також відвідали Курський хлібозавод, познайомилися з директором цього виробництва, одним із депутатів Курського міського зібрання, котрий по-своєму намагався висловити нам своє шанобливе ставлення, а в нашій особі — до всіх жителів Новограда-Волинського, Житомирщини, України.
— Які підсумки цієї поїздки?
— Підсумком цієї поїздки можуть бути, по-перше, отримані гарні враження від того, як розвиваються наші сусіди. Також ми зробили черговий крок у розбудову добросусідських відносин між нашими містами: містом Новоградом-Волинським і містом Курськ з Росії. Також закладена чергова основа підгрунтя, щоб продовжити нашу співпрацю у молодіжній сфері. Наші діти зможуть і надалі безкоштовно відвідувати молодіжний центр «Моноліт» і проводити там літні зміни, оздоровлюватись, з користю для себе відпочивати. Така співпраця також зближує і створює можливості для зв’язків не тільки у молодіжній політиці, а й у культурній сфері. Вже сьогодні досягнуто попередні домовленості про те, що найближчим часом можна буде підписати чи розробили ­проект угоди співробітництва щодо міст-побратимів Курська і Новограда-Волинського, навіть незважаючи на те, що ми у різних «вагових» категоріях, це може бути співпраця в економічній сфері. Зокрема, росіян дуже цікавить продукція виробничого об’єднання «Техна». Це і ­обладнання для птахівництва, і сучасні огорожі європейського рівня, що у нас виготовляються. Хотілося б, щоб були зроблені висновки у нас на найвищому державному рівні, щоб ми не були на останніх позиціях в усіх рейтингах — і європейських, і світових, щоб були умови щодо рівня життя, рівня ведення бізнесу, рівня доходів на душу населення, і таке інше. На сьогодні, принаймні, у нас склалося таке враження, і воно підтверджене цифрами, що росіяни вже почали випереджати нас за рівнем соціально-економічного ­розвитку.