«ЩОБ У ЧАСТИНИ «ЗАХОДИЛИ» ПАЛИВО І ЗАПЧАСТИНИ, А НЕ ЛИШЕ — ПЕРЕВІРЯЮЧІ ОСОБИ»

«ЩОБ У ЧАСТИНИ «ЗАХОДИЛИ» ПАЛИВО І ЗАПЧАСТИНИ, А НЕ ЛИШЕ — ПЕРЕВІРЯЮЧІ ОСОБИ»

\"«ЩОБУ 30-й окремій механізованій бригаді та 54-му окремому розвідувальному батальйоні 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, що дислокуються в нашому місті, група Генерального штабу Збройних сил України перевірила рівень бойової готовності.
Перевірка Генерального штабу стала грунтовним випробуванням для військовослужбовців 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України на минулому тижні. Зокрема, для 54-го окремого розвідувального батальйону вона виявилася наймасштабнішою — стільки військової техніки та особового складу водночас тут ще не залучали.
\"«ЩОБСтрільби та водіння бойових машин стали основним критерієм оцінки підлеглих з боку вищого військового керівництва. Як зазначив­ на офіційному веб-сайті Міністерства оборони командир 8-го армійського корпусу, генерал-майор Віктор Муженко: «Такі практичні заняття вкрай потрібні сьогодні. Ми реально побачили, чого навчилися військовослужбовці і над чим необхідно реально працювати у подальшому. Я пишаюся своїми підлеглими, адже, за висновком комісії, вони спроможні виконувати завдання за ­призначенням».
Окрім належного рівня підготовки, перевірка чітко продемонструвала й низку проблем, притаманних армії загалом. На офіційному сайті про них чомусь не йдеться, втім це зовсім не означає, що проблем не існує.
\"«ЩОБДля водіїв-механіків 54-го ОРБ ця перевірка стала зірковим часом. Важко повірити, але строковикам реально пощастило — більшості випало вперше (!) після «учебки» керувати бойовими машинами піхоти на практиці. З того часу, після навчання у «Десні», минуло вже 4-5 місяців, строкова служба ­поступово підходить до завершення, а тут — справжній подарунок долі, з’явилася можливість пригадати практичні навики, відчути міць заліза.
— Відчуття неймовірні — 14 тонн літає у повітрі! — розповів строковик Антон Лященко з Миколаївської області, котрий служить в армії вже десять місяців. — Щоправда, слизько зараз на гусеницях, але нічого. Побільше би таких занять!
Від солдата до генерала — усі в армії розуміють, що в цьому простому побажанні: «Побільше би таких занять!» — справжня, а не декларативна боєздатність. Не треба бути великим фахівцем, аби зрозуміти, що лише на практиці можна вдосконалити теоретичні знання і здобути вправність — це правило однакове і для військових, і для будь-якої іншої професії.
\"«ЩОБТож розвідники, попри тридобове перебування у наметовому містечку на морозі, були, як ніколи, зігріті можливістю здобути практичні уміння. Долали перешкоди у мінно-вибуховому загородженні, мали змогу перевірити маневрувальні якості БМП, складали заліки із зупинки на підйомі, з подолання протитанкового рову та інших навчальних вправ.
Як повідомив заступник командира з виховної роботи Ігор Назарчук, кращими під час складання вправи з водіння БМП стали солдати Олександр Овдієнко, Дмитро Шаповалов, Віталій Гажиєнко, Артем Чернов, старший солдат Ігор Якусик. Відмінно відстрілялися старший сержант Віталій Гродський, солдати-снайпери Анатолій Жулінський, Андрій Пустовойт, старші лейтенанти Сергій Кульков та Дмитро Кобизький. Керівництво відзначає професіоналізм ремонтного взводу, котрий на місці здійснював ремонт та евакуацію техніки — на чолі з командиром Русланом Андрійчуком.
\"«ЩОБЗлощасне «але», через яке водіння техніки, як не парадоксально, відбувається досить­ рідко, — це проблема армії із паливом. Добре, що набоїв вистачає: стрільби для вояків — річ звичайна. Натомість більшість бойових машин у розвідбаті, як і в інших військових частинах, перебуває на короткостроковому або ж довгостроковому зберіганні. Це — якщо техніка не «виходила» із боксів по півроку і більше. Як розповів заступник командира 54-го ОРБ з озброєння Олег Вареник, у батальйоні немає техніки, яка б експлуатувалася постійно:
— Час бере своє. Невипадково кажуть, що літаки живуть у небі, а техніка — коли працює. Деякі машини, що сьогодні залучені, стояли сім років, тож поломки, зрозуміло, мають місце. Але з причин, від нас не залежних, — це проблема державного забезпечення армії. Тому хотілося б, аби Україна приділяла більше уваги війську. Щоб у частини «заходили» паливо і запчастини, а не лише — перевіряючі ­особи, — ­констатував заступник ­командира.
\"«ЩОБПаливно-мастильні матеріали для, м’яко кажучи, небагатої армії — у прямому сенсі на вагу золота. Витрати пального для БМП — 1 літр 100 г на кілометр (військова точність), у зимовий час цей показник збільшується, як і на бездоріжжі. Якщо ж по­множити цю цифру на кількість одиниць військової техніки та врахувати, що танки беруть у три рази більше пального, а воно повсякчас дорожчає, — картина вимальовується сумна. Ось у таких умовах і доводиться працювати військовим — паливо на перевірку розвідникам довелося виймати з НЗ. А якщо завтра війна?
Скориставшись присутністю представників Генерального штабу ЗСУ, мені, як і військовослужбовцям, дуже цікаво було б почути відверту відповідь на запитання: а яке ж ставлення високого військового керівництва до «армійської» політики держави, і яку перспективу вони прогнозують війську за цих умов? Втім, представник Генштабу дипломатично ­пояснив: жодних коментарів ані щодо перевірки, ані щодо загальної ситуації в армії.
\"«ЩОБРозуміючи всю складність із фінансуванням українського війська, причини такого непростого становища усвідомити нескладно. Набагато складніше усвідомити перспективу Збройних сил, в яких реформи за двадцять років української незалежності досі не дали відчутного ефекту. Тому дуже хочеться вірити, що після перевірки 8-го армійського корпусу, проведеної кваліфікованими військовими фахівцями з Генштабу, будуть зроблені правильні висновки. І після цієї критичної статті жоден військовий не постраждає. Принаймні, з числа тих, кого справді хвилює доля нашої армії.
Юлія КЛИМЧУК
Фото Віктора ТИМОЩУКА