Як вже інформувала наша газета, у 2010-му, вперше за останні роки, у Новограді-Волинському мав місце позитивний природний приріст населення. Про це було сказано під час прес-конференції представників міської влади ще у січні.
Нині в управлінні статистики в місті Новограді-Волинському ми ­отримали більш точні, зведені дані. І маємо можливість проаналізувати демографічну динаміку у Новограді-Волинському й районі за 2010 і кілька попередніх років. Також порівняти приріст населення в нашому регіоні з аналогічними даними у Бердичеві й Коростені — містами, що мають такий самий статус.
У минулому році в Новограді-Волинському народилося 704 немовляти, — повідомляє начальник управління статистики Аліна Кур’ята. За цей же час померло — 690 осіб.
Отож, маємо «+14». Аналогічні цифри 2009 року: 663 новонароджених, 747 померлих (-84); 2008 року: 648 новонароджених, 753 померлих (-105).
Цікавий висновок отримаємо, якщо порівняємо кількість народжених у 2010-му й 2009-му роках: «+41» дитина — майже два шкільні класи через 6 років.
У той же час по району досі спосте­рігається природне скорочення населення. Хоча, варто зауважити, також є позитивна тенденція. За 2010 рік родини, котрі мешкають у районі, поповнилися 658 немовлятами. Померло — 872 особи (приріст, тобто скорочення «-214»). У 2009-му: народилося — 635, померло — 912 (-277); у 2008-му: новонароджених — 608, померлих — 1019 (-411).
Статистика — це мова цифр. Тут не ставлять собі за мету шукати передумови тієї чи іншої тенденції. Втім, як кажуть, статистика — річ уперта. І вона наразі показує, що протягом трьох останніх років як у місті, так і в районі щоразу народжується більше, а помирає — менше.
Натомість згадані вище міста обласного підпорядкування не мали в минулому році природного приросту. Більше того, скорочення населення за рахунок різниці між кількістю новонароджених та померлих і в Бердичеві, і в Коростені перевищило показник попереднього року. У Бердичеві — «-325» у 2010-му, й «-168» у 2009. У Коростені — «-242» у 2010-му, й «-110» у 2009-му.
Серед згаданих міст найвищий показник міграції у Коростені. Різниця між тими, хто прибув, і тими, хто вибув, склала у минулому році «+172». У Новограді теж ця сама динаміка зі знаком плюс — місто побільшало на 124 особи. Для порівняння — Бердичів за рахунок міграційної складової поменшав на 128 осіб.
Варто зауважити, що вже три роки поспіль Новоград-Волинський і Коростень мають позитивну міграційну динаміку, Бердичів — від’ємну. Виїжджають також із сіл. Населення Новоград-Волинського району знову скоротилося за рахунок тих, хто змінив постійне місце проживання. У 2010-му — на 120 осіб, у 2009-му — на 119, у 2008-му — на 25.
Останній всеукраїнський перепис населення було проведено у 2001 році. Відтоді, дані 2001-го беруть за точку відліку, приплюсовуючи й віднімаючи відповідні показники. Отож, на 1 січня 2011 року наявне населення Новограда-Волинського складало 56111 чоловік (аналогічний показник рік тому — 55973), населення нашого району — 47570 (47904). У Бердичеві нині налічується 79,1 тисяча чоловік наявного населення (рік тому було 79,6), у Коростені — 65,4 тисячі, так само, як і на початок 2010-го.

Всеукраїнської демографічної статистики за ввесь минулий рік ще не повідомляють. Мас-медіа подають інформацію тільки за одинадцять місяців — із січня по листопад. Але навіть це дає підстави стверджувати, що загалом по Україні, вперше за багато років, упала народжуваність. За перші 11 місяців 2010 року в Україні народилися 456,9 тисяч немовлят, що на 14,5 тисяч менше, ніж у 2009 році, а показник природного спаду населення зріс із 172,6 тисяч у 2009 році до 181,5 тисяч у 2010-му. Згідно з експрес-випуском Державного комітету статистики України, опублікованим 17 січня, падіння народжуваності і зростання спаду населення з 2005 року зафіксовано вперше.
Водночас, показники смертності також продовжують падати: якщо з січня по листопад 2009 року в Україні померли 644 тисячі осіб, то за аналогічний період 2010 року — 638,4 тисяч осіб.
Станом на 1 грудня 2010 року найменша чисельність населення була, як і раніше, у Чернівецькій області (904,4 тисяч), Волинській, Кіровоградській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській (від 1 до 1,1 млн осіб), Миколаївській, Рівненській, Сумській (від 1,1 до 1,2 млн осіб), Житомирській, Закарпатській, Черкаській (від 1,2 до 1,3 млн осіб). Найбільше мешканців проживало в Донецькій області (4 мільйони 435,6 тисяч), Дніпропетровській (3 мільйони 338,2 тисяч), Луганській, Львівській, Одеській, Харківській областях (від 2 до 3 млн осіб). У Києві проживало 2797,6 тисяч осіб.
У січні-листопаді 2010 року населення збільшилося у Волинській, Закарпатській, Рівненській, Чернівецькій областях, а також у Києві та Севастополі. Крім того, позитивний приріст міського населення зафіксовано в Івано-Франківській, Київській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Найбільш помітний спад населення (більш ніж 0,7%) — у Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях. Причому остання, як і раніше, є лідером цього негативного процесу, де сільське населення за 11 місяців скоротилося на 2,14 %. Максимальний спад міського населення зафіксовано в Луганській області — 0,85%.
Найменша народжуваність (менш ніж 10 немовлят на 1000 осіб) зафіксована у Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях, найвища (понад 14 немовлят на 1000 осіб) — у Волинській, Закарпатській та Рівненській областях. При цьому зростання народжуваності в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року зафіксовано лише в Херсонській області (на 105 немовлят), у всіх інших регіонах народжуваність більшою чи меншою мірою знизилася.
Найвища смертність (більш ніж 17 на 1000 осіб) зафіксована у Кіровоградській, Луганській, Сумській та Чернігівській областях, найменша (менш ніж 12 на 1000 осіб) — у Закарпатській, Львівській, Рівненській, Чернівецькій областях та в Києві.
Таким чином, як повідомляє Держкомстат, станом на 1 грудня 2010 року чисельність населення в Україні склала 45795911 осіб.