12 березня — 4 роки світлої пам’яті, як немає поруч дорогої людини Володимира Аркадійовича РУЖИЦЬКОГО

Тепло душі твоєї залишилося разом з нами. Пам’ять про тебе вічно жива.

Рідні

9 марта — 40 дней, как ушел из жизни сын, брат, друг Андрей Владимирович ДРАЧУК

Ты жил и радовался солнцу,

В глазах всегда горел огонь.

Для многих — Ты был свет в оконце,

Теперь у всех на сердце боль.

Ты улетел от нас на небо,

Туда, где тихо и светло.

Всё это кажется — нелепо…

И как поверишь, что теперь — ты далеко.

Всем кажется, что это только сон,

Как будто это чья-то злая шутка.

Сейчас перед глазами только ты,

И не уходит этот сон ни на минутку.

Мы не забудем никогда Тебя!

Вечно скорбящие мама, брат, сестра, Игорь и друзья

9 березня — 40 днів, як немає серед нас Ніни Антонівни НЕСТЕРУК

Здається нам, що десь в дорозі,

Що скоро станеш на порозі.

Не хоче серце з цим змиритись,

Що в очі вже не подивитись.

Молитва хай дійде до Бога,

Щоб Рай був там тобі на небі.

Любов щоб наша тебе гріла,

А пам’ять на землі зоріла.

Вічно сумуючі син, невістка, онуки, любляча сестричка, племінники, вся родина

11 березня минає 3 роки з дня смерті Марії Йосипівни БАЛЮК

Пам’ять про тебе залишиться завжди з нами. Ніколи не забудемо твою турботу, добре і щире серце. Царство Небесне тобі і вічний спокій.

Сумуючі дочки, зяті, онуки, правнуки

11 березня — рік з дня смерті Анатолія Вікторовича ЛЕВЧЕНКА

Тато!

Земля Вам хай буде пухом

І вічне Царство в Небесах.

Ми Вас ніколи не забудем,

Назавжди Ви — в наших серцях!

Сумуючі дружина, діти, онуки

13 березня минає 2 роки, як не стало з нами нашого люблячого чоловіка, батька, дідуся Віктора Михайловича ЗАРУЦЬКОГО

Щемить душа і капає сльоза,

Немов могутня лапа тисне груди.

Тебе 2 роки з нами вже нема,

А туга нас не покидає й смуток.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

15 березня — рік світлої пам’яті Григорія Миколайовича ЛАВРИНОВИЧА

Ми втратили доброго, трудолюбивого сина, чоловіка, батька, дідуся, брата, товариша. Світлу пам’ять про тебе, рідний, збережемо назавжди. Царство Небесне Тобі і вічний спокій душі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Всі рідні та друзі

10 березня минуло 2 роки, як пішла з життя Аделія Леонідівна ЕЙСМОНТ

Ти пішла від нас так рано,

Ніхто не зміг тебе спасти.

Лишилась в серці вічна рана,

Ти нас прости, прости, прости...

Дочка, зять Анатолій, онук Антон, свати, рідні та близькі

Є сила, що може забрати життя,

Та з пам’яті рідних — ніколи...

10 березня — 4 роки, як перестало битися серце у найдорожчої для нас людини Станіслава Миколайовича ЖИЖЕНКА

Рідненький наш! Як важко і сумно стало жити без тебе, серце плаче і душа болить. Скільки б не минуло часу, — ми будемо завжди пам’ятати, любити, згадувати тебе. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте, а Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять.

Вічно сумуючі мама, сестра з сім’єю

15 березня — рік світлої пам’яті Альбіни Олександрівни БУГАЙЧУК

Рідненька наша! Як важко і сумно стало жити без тебе! Ти так рано покинула нас, запала тиша в домі, не так ясно світить сонечко, серце плаче і душа болить. Як нам не вистачає тебе та поради від тебе, рідненька! Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі мама, тато, син Едік, брат Олександр, рідні

16 березня минає 5 років, як пішов від нас у вічний спокій дорогий чоловік, дідусь Анатолій Матвійович МАХЛАЙ

Біль непоправної втрати не згасне у наших серцях.

Сумуючі дружина, діти, онуки

11 березня минає 9 днів як перестало битися серце нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся Василя Павловича КОВАЛЬЧУКА

Якби ти міг ще довго жити, —

Були б щасливі внуки й діти.

Але не в силах ми зламати

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати —

Ти був найкращий в світі тато.

Таких, як ти, не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Прости, татусю, що тебе не врятували, сто раз прости! Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, діти, зять, онуки

Как много нашего ушло с тобой.

Как много твоего осталось с нами...

11 марта — 40 дней, как ушел от нас Николай Михайлович КРАВЕЦ из села Майстров

Не простившись ни с кем,

Не сказав всем «прощай»,

Скрылся Ты в темноте,

Лишь оставив печаль.

Сжигает боль, болит душа,

От горя катится слеза.

Ушел от нас Ты очень рано,

Мы не смогли Тебя спасти.

Глубокая на сердце рана,

Пока мы живы, — жив и Ты.

Вечный покой Твоей душе

И Царство Небесное.

Лебединым пухом

Тебе земля.

Вечно скорбящие сестра Татьяна, друзья Вика и Таня

15 марта — 3 года, как нет с нами Милиты Адольфовны, а 18 марта — 3 года и 5 месяцев — Игната Трофимовича АВРАМЕНКО

Идут года, идёт весна, и солнце светит, но не увидите вы его уже никогда. А мне остались пустые дни, пустая жизнь, пустое сердце и душа, когда есть всё, но нет вас рядом. Земля вам пухом и вечное Царство в Небесах.

Скорбящие дочь Алла, зять Иван, внуки Витя, Рита, Витя, Лиля, правнуки Инга, Дима, Маша, Никита

15 березня минає 40 днів, як обірвалося життя нашого люблячого чоловіка, татуся Андрія Миколайовича ВОЗНЯКА

Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі жінка й діти, але не в силах ми зламати Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — ти був найкращим у цім житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Нехай Господь дарує Царство Небесне і спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, сини