Аналіз роботи протитуберкульозної служби в Новоград-Волинському районі дає змогу визнати в цілому виконання загальнодержавної програми в 2010 році задовільним. Після багаторічного погіршення епідемічної ситуації щодо туберкульозу, коли рівень захворюваності та смертності збільшився майже у 2,5 рази, нарешті з 2007 року намітилась позитивна динаміка цих показників.
За 4-5 років стабілізувалися показники захворюваності, смертність від активного туберкульозу поступово знизилась на 35%.
У 2010 році випадків захворювання серед підлітків не зареєстровано. На облік взято двоє дітей з активним туберкульозом органів дихання, виявлених при профілактичних оглядах (проба Манту 2 ТЕ). Серед дорослих зареєстровано 83 випадки вперше виявленого туберкульозу, причому, 30% з них мали деструктивний (зі зруйнованими легенями) туберкульоз. Практично всі випадки занедбаного туберкульозу виявлені внаслідок ігнорування частиною населення профілактичних флюорографічних обстежень.
Згадаємо, що туберкульоз — хронічне інфекційне захворювання бактеріальної природи, що поширюється переважно через повітря і супроводжується, частіше за все, ураженням легень.
Туберкульозом може захворіти кожен!
Симптомами туберкульозу є: кашель більше 2-3 тижнів, підвищення температури тіла без видимих причин більше 5-7 днів; задишка; біль в області грудної клітини; домішки крові в харкотинні, що виділяється при кашлі; зниження маси тіла; зниження або відсутність апетиту; постійна слабкість; підвищена втома; підвищене потовиділення, особливо — вночі.
Якщо ви більше, ніж 2-3 тижні, почуваєте себе погано, вас бентежить кашель, підвищена температура тіла, швидко втомлюєтеся, маєте погіршення апетиту, — терміново звертайтеся до лікаря. Зверніться до свого дільничного терапевта. Обстеження складається із аналізу харкотиння, рентгенографії та додаткових, призначених лікарем, при необхідності, аналізів. Обстеження просте, безпечне та проводиться протягом кількох днів. Остаточний діагноз «туберкульоз» може встановити тільки лікар-фтизіатр (лікар, який спеціалізується на лікуванні туберкульозу) після додаткового обстеження.
У відповідності до діючого законодавства та за Національною програмою протидії захворюванню на туберкульоз, лікування туберкульозу в Україні проводиться безкоштовно.
Протитуберкульозний диспансер має всі протитуберкульозні препарати. Крім того, на весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи, Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 року №2586-ІІ, стаття 20.
Аналізуючи епідемічну ситуацію щодо туберкульозу в Новоград-Волинському районі, неможливо не погодитись із висновками головного фтизіатра України Ю.І. Фещенка в статті «Контроль за туберкульозом в Україні на сучасному етапі», що досягнуті зниження захворюваності та смертності від туберкульозу можна вважати тимчасовими, оскільки на тлі стабілізації та поліпшення епідемічної ситуації, стосовно звичайного туберкульозу через поширення епідемії ВІЛ-СНІДу і нагромадження систематичних помилок у реалізації Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз 2007-2011 років, набувають надзвичайної актуальності дві проблеми. А саме: збільшення захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ; поширення мультирезиститного туберкульозу, в тому числі з розширеною резистентністю (стійкість), що знижує ефективність лікування хворих з новими випадками туберкульозу та підвищує вартість його. Ці проблеми на сьогодні вже позначилися на загальній епідемічній ситуації нашого району.
У 2010 році в місті Новограді-Волинському вперше визнані інвалідами, у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, 24 особи, з них — 20% у зв'язку з ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ та 20% хворих із вперше виявленим туберкульозом, котрі заразилися стійкою до лікування мікобактерією туберкульозу.
Враховуючи сьогоднішню епідемічну ситуацію, залишається актуальним:

• раннє виявлення туберкульозу (у дорослих — флюорографія, у дітей — проба Манту);


• раннє виявлення заразних форм туберкульозу (аналіз харкотиння на КСП) та швидка ізоляція хворих;


• ефективне лікування та соціальний захист хворих;


• суворе дотримання вимог інфекційного контролю як у протитуберкульозному диспансері, так і в інших місцях скупчення людей;


• профілактика та своєчасне діагностування випадків поєднаного захворювання туберкульозу/ВІЛ;


• профілактика ВІЛ-інфекції;


• повноцінне фінансування всіх розділів програми боротьби з туберкульозом.