Підліток і злочин… Нібито несумісні поняття. Проте статистика свідчить: у середовищі неповнолітніх рік у рік посилюється криміногенна напруженість.
У країні нині засуджено понад 100 тис. підлітків.
Причини різні: злісне хуліганство, бійки, пограбування, вбивства згвалтування.
Так що ж відбувається з нашими дітьми?


Відбилися від рук? Потрапили в тенета злочинного світу? Чи просто вони такі, якими їх виховали батьки?
На всі ці й ряд інших питань ми сьогодні повинні дати однозначну відповідь, побудувати правовиховну роботу з дітьми так, щоб попередити будь-які прояви насильства, правопорушень і злочинів, забезпечити знання і виконання ними законів України, запобігти проявам асоціальної поведінки серед молоді.
Саме таке завдання стоїть перед педагогічним колективом ЗОШ № 7, де проводиться багато різноманітних заходів на правову тематику. Це брейн-ринги, вечори відповідей і запитань, відеолекторії, бесіди, лекції тощо.
Минулого тижня до школи завітав старший інспектор Новоград-Волинського міжрайонного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції Яценко Д.І. з відеолекцією «Зона особливого ризику». На початку свого виступу Дмитро Іванович ще раз познайомив учнів 8-10-х класів з правами і обов’язками підлітків, розказав про причини, через які діти потрапляють до місць позбавлення волі. А фільм вразив своєю відвертістю усіх присутніх у залі. З вуст ув’язнених підлітків чулися нотки гіркоти і жалю з приводу того, що трапилося з кожним із них. Вони відверто розповідали про життя в колонії, про міжособистісні стосунки, про неякісну їжу, фізичні і психічні хвороби. І кожен, аналізуючи своє життя, жалкував, що так трапилось і, якби була змога почати все спочатку, вибрали б інший шлях. Мене особисто вразило те, що перед камерою, підлітки, говорячи про причини свого «падіння», звинувачували своїх батьків у надмірному вживанні алкогольних напоїв, у відсутності батьківської уваги і материнського тепла. Не маючи цього, вони йшли на вулицю, де їх радо зустрічали сумнівні компанії, результат перебування в яких, завершився для більшості позбавленням волі на багато років.
Діти виходили із зали принишклими і більш серйозними, переживаючи побачене по-своєму, бо у кожного з них — своє життя, свої невирішені проблеми.
Адміністрація школи висловлює глибоку вдячність Яценку Д.І. за проведену правовиховну роботу, бо наші діти — це дійсно зона особливого ризику, і ми повинні зробити все можливе, щоб вберегти їх від хибного шляху.