ПОМИНАННЯ 46/2011
14 листопада перестало битися серденько рідної нам людини, хрещеної, подружки, куми Лариси Віталіївни ХМІЛЕВСЬКОЇ Тяжка хвороба забрала тебе від нас. Ти хотіла жити, але ми були безсилі тобі допомогти і від цього дуже тяжко на душі. Опустіло все без привітної, доброї, щирої, життєрадісної Лорочки... Вже ніколи не зустрінеш, не запитаєш, не підкажеш, не порадієш, не допоможеш. Не стало людини, яку Бог наділив доброю душею, щирим серцем, яка вміла кожного вислухати і допомогти. Рідна наша, Ти завжди будеш у нашій пам’яті і наших серцях. Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій. У глибокій скорботі хрещениця Юлечка, куми Тропак, Полякови, сім’я Тальків |  |
19 листопада минає 6 років з дня смерті Андрія Федоровича ПІДКАУРИ із села Варварівки Хто пам’ятає, — пом’яніть, Сумуючі дружина, діти, онуки |  |
18 ноября проходит 9 дней, как ушёл из жизни Владимир Иванович ПАВЛЕНКО Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами наш отец. Сын Вадим, невестка Надежда, дочь Татьяна, зять Владимир |  |
19 листопада минає 40 днів, як трагічно загинув Михайло Васильович ПРИЙМУК, а 20 листопада ти б святкував свій День народження... Ти життя любив, ти поспішав, У скорботі мама та брат Микола |  |
19 листопада минає 40 днів з дня смерті дорогого, люблячого чоловіка, батька, дідуся, прадідуся Миколи Аврамовича ГАННОШИНА Не можна виразити словами той біль, що залишився в наших серцях назавжди. Нам так не вистачає тебе, твоїх мудрих порад, щирої турботи, доброго слова. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю твоєю. Царство тобі Небесне, вічнй спокій. Любимо тебе, сумуємо. Вічно сумуючі дружина, діти, внуки, правнучок та вся велика родина |  |
20 ноября — 2 года, как ушёл из жизни дорогой нам человек Василий Анатольевич ТАРТАЧНЫЙ Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Вечно скорбящие жена, сыновья |  |
Є сила, що може забрати з життя, 20 листопада минає 2 роки гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті нашого дорогого Васі ТАРТАЧНОГО Наші серця осінній день не гріє, бо ти пішов й забрав його тепло. Лише печаль самотнім вітром віє, з тобою, рідний, й сонечко пішло. Тобі б, наш любий, жити й жити, десятки літ нам втіху й радість дарувать, і соколят-синів в життя випроводжати, і друзів щирою усмішкою вітать. Жорстока доля в нас тебе забрала, хоч ми й боролись за твоє життя. Минають дні, та пам’ять не стирає ті обриси коханого лиця. Твоє добре, щире серце, світло сонячної душі, твоя краса завжди зігріватимуть У вічній скорботі мама, сестра, брат, дружина, сини, сумуючі рідні, друзі |  |
17 листопада — 40 днів, як перестало битися серце Катерини Антонівни ВОЙЦЕХІВСЬКОЇ Нестерпно важко стало жити без тебе. Ми вічно будемо пам’ятати тебе, рідна наша мама, бабуся, дружина, сестра. Зі скорботою діти, онука, чоловік, сестра |  |
13 листопада минуло 7 місяців, як пішов з життя Ярослав Богданович ДМИТРІВ Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею, у світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Батьки, сестра, сини |  |
16 ноября — 40 дней, как перестало биться сердце дорогой доченьки Валентины Анатольевны ЯКОВЛЕВОЙ Сорок дней, как тебя нет с нами. Любящий, скорбящий отец, родные |  |
17 листопада минуло 10 років, як не стало з нами нашої найріднішої, наймудрішої матусі, дружини, бабусі Марії Андріївни ПІСОЦЬКОЇ Час минає, але ти — завжди з нами, в наших думках, молитвах, справах. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти — в наших серцях. Родина |  |
Коментарі відсутні