Різдвяний піст розпочинається 28 листопада (15 за ст.ст.) і закінчується в ніч перед Різдвом, 6 січня (24 грудня). Триває сорок днів і тому називається в Церковному уставі Чотиридесятницею — так само, як і Великий піст. Він називається «Пилипівка», оскільки починається після дня пам’яті святого апостола Пилипа. Різдвяний піст — зимовий піст, він є для всіх православних освяченням останньої частини року, таємничим оновленням духовного єднання з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового.
Започаткування Різдвяного посту, як й інших багатоденних постів, сягає давніх часів християнства. Вже з четвертого століття св.Амвросій Медіодаланський, Філастрій, блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку Різдвяний піст тривав у одних християн сім днів, у інших — трохи більше. На соборі 1166 року, що відбувався при константинопольському патріархові Луці та візантійському імператорі Мануїлі, всім християнам було встановлено зберігати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.
Протягом посту, згідно з традиціями Православної Церкви, християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята — Різдва Христового.
Зрозуміло, що під час посту не благословляється м’ясо, масло, молоко, яйця, сир. Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботні й недільні дні та великі свята, наприклад, у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня/21 листопада). А також — по вівторках і четвергах, у дні прославлюваних святих; у понеділок, середу та п’ятницю — тільки в тому разі, якщо в цей день має бути всенічна, наприклад, у престольне свято. Якщо в які дні немає особливого свята, то треба готувати їжу на олії у вівторок і четвер, та без неї — в понеділок, середу і п’ятницю, в храмові свята і в дні великих святих, якщо вони припадають на вівторок або четвер.
Для дітей, старих і хворих людей, вагітних і жінок, котрі годують грудьми, правила посту послаблюються. Також є ряд обставин, що дозволяють людині послаблювати свій піст. Це — хвороба, важка фізична праця, перебування в дорозі. У таких випадках, наприклад, може вживатися молоко. Але для цього необхідно звернутися за благословенням до священика, разом із яким ­визначити міру послаблення посту.
Протягом посту можна вживати продукти рослинного походження — картоплю та вироби з неї, різного роду супи та каші, консервовані та квашені овочі (помідори, огірки, капусту тощо), консервовані салати. Не бажано вживати майонез, до складу якого входять яйця, але можна вживати різні види харчового маргарину (без домішок молокопродуктів). Загалом пісна їжа повинна бути простою та недорогою (наприклад, в наших умовах важко назвати пісними продуктами ананаси чи омарів), а її вживання — помірним (бо об’їстися можна і печеною картоплею).
Якщо вас протягом посту запросили на відзначення дня народження або інше святкування, пов’язане зі святковим столом, і ви не можете відмовитися, то по можливості попередьте господарів про те, що ви дотримуєтеся посту. Якщо цього не можна зробити, — намагайтеся їсти тільки ті страви, які дозволені в піст, а якщо таких немає, то зовсім небагато тих, які стоять поруч біля вас. Під час святкової трапези не потрібно без прохання інших самим розповідати про те, що ви постите, привертати увагу до цього, або дорікати іншим за недотримання церковних уставів. У піст також не потрібно вживати алкогольні напої, особливо міцні — горілку, коньяк тощо. Лише у суботу та неділю, а також на свята дозволяється випити трохи вина.
Дотримуючись посту, потрібно пам’ятати, що він відрізняється від звичайного голодування своєю духовною складовою. А тому той, хто постить, повинен більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі і вдома, читати Святе Письмо та християнську релігійну літературу, обмежити все те, що відволікає від спілкування з Богом, — перегляд телепрограм, слухання радіо, відвідування розважальних заходів. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів, — необхідно примиритися з цією особою, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють того, хто постить, всіх плодів його праці. Варто пам’ятати, що піст — для людини, а не людина для посту.
У Різдвяний піст і одинадцять днів свят, що йдуть після нього, не звершуються вінчання.