5 февраля — 40 дней, как не стало с нами дорогого сына, брата, мужа и папы — Сергея Сергеевича СЕРБИНА

Уж сорок дней, как ты не с нами,

Уж сорок дней, как тебя нет.

Едва ли высказать словами,

Что боль пронзает, как стилет,

Что ноет сердце ежедневно,

Что без тебя вся жизнь — тоска,

Что все мечты ушли мгновенно,

Что не легчает нам пока...

Мы все собрались здесь сегодня

Свершить помин на сорок дней,

Над нами воля лишь Господня,

Но покориться трудно ей.

Тебя Всевышний без мучений

На небо звёздное призвал,

А нам в избытке сожалений

И боль, и слёз без меры дал.

Вечно скорбящие родные

4 февраля — 9 дней со дня смерти Ольги Владимировны СТАНКЕЕВОЙ

«В блаженном успении вечный покой сотвори ей, Господи...»

От любящих и скорбящих матери, сына, сестры, племянников, родных и друзей

З великою печаллю та болем у серці поминаємо найдорожчу, найріднішу людину — Павлину Іванівну КРАВЧУК, з дня смерті якої 6 лютого минає 7 років.

Наш біль не передати у словах, ти з нами, рідна, лиш у снах,

Та пам’ять про тебе жива, теплом зігріває вона.

Рідненька наша, ти була доброю, працьовитою, відданою сім’ї, дітям та онукам. Тебе всі любили і поважали. Тож нехай пом’януть тебе друзі, знайомі, всі, хто працював з тобою, добрим словом.

Лебединим пухом хай буде тобі земля, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

9 лютого — рік, як трагічно загинув син, брат, чоловік та батько — Віктор Миколайович МОШКОВСЬКИЙ

Одна мить — і перестало битися серце.

Жорстока смерть забрала тебе від нас.

Так рано пішов ти, залишивши нас,

Забравши і щастя, і радість з собою.

Пробач же, наш рідний,

Наш любий навік,

Що ми не змогли

За тобою доглянуть.

Вічно сумуючі рідні

31 січня минуло 9 днів, як пішов з життя Борис Борисович КРАВЕЦЬ

Не стримати сліз нам ніколи,

Бо важко повірити в те,

Що ти не прийдеш вже додому,

Твій дім тепер — небо святе...

У скорботі голови схиляємо.

Сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.

З глибоким сумом усі рідні, близькі та друзі

4 лютого минає 40 днів, як пішов із життя Олександр Антонович ЛОБАЩУК

Є сила, яка може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи.

Вічна пам’ять,

Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, внуки