ЧИ ЗАПОЛОНЯТЬ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ БЕЗРОБІТНІ?

ЧИ ЗАПОЛОНЯТЬ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ БЕЗРОБІТНІ?

РОЗДУМИ НА ТЕМУ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
Нині ведеться багато розмов про те, що на світовому ринку економіки відбувається фінансова криза. Прогнозують, що зачепить вона і Україну. Зрештою, тут і прогнозів не потрібно — серйозні проблеми у банківській сфері, в галузі металургії та в деяких інших галузях економіки свідчать, що на стабільність найближчим часом сподіватися нічого. Як і яким чином всі ці процеси можуть зачепити Новоград-Волинський — про це наша розмова із заступником міського голови Сергієм КОЛОТОВИМ:
— Сергію Юрійовичу, чи можна говорити про те, що фінансова криза вже відчувається і на теренах нашого міста?
— Ця проблема торкнулася Новограда-Волинського, і, на жаль, всі ці процеси найближчим часом розвиватимуться не в кращий бік. Бо в державі не вживають серйозних антикризових заходів, через що ситуація погіршується з кожним днем. Особливо це помітно на прикладі східних регіонів, де основа економіки — металургійний комплекс. У таких містах як Маріуполь, Кривий Ріг, Дніпропетровськ. Очікується, що незабаром тисячі людей в Україні поповнять лави безробітних.
— За деякими прогнозами, ця цифра може сягнути півмільйона...
— Різні джерела наводять різну статистику. Від сотень тисяч до кількох мільйонів українців можуть залишитися без роботи. Крім того, на даний час майже повністю зупинилася галузь будівництва, яка потребує постійного кредитування, а кредити зараз практично банками не видаються. Багато інших галузей фінансова криза зачепила за принципом ланцюгової реакції, а саме — зупинилася металургія, зникла потреба у сировині, менше навантаження на транспорт, залізницю, де кількість вантажних перевезень знижується. У будівництві також постраждають виробники будівельних матеріалів — підприємства, що їх виробляють, можуть зупинитися зовсім. І, навіть, що стосується металу, то і пункти прийому металобрухту, навіть на прикладі нашого міста, фактично не працюють, адже ціна на метал впала від 2 гривень до 40 копійок.
— Що стосується металургії, то не секрет, що український метал і до фінансової кризи був не найдешевшим і не дуже якісним на ринку. І попит на нього поступово спадав. То як же тепер виживати металургам?
— Одна з причин цього — те, що, свого часу, в цій галузі не відбулося серйозного переоснащення виробництва, не втілювалися у життя новітні технології. А новітні технології — це ті, які найбільш економні і потребують якнайменше енергозатрат. Наш метал дійсно дорожчий за європейський, тож попит на нього відповідний. Для чого купувати дорого та ще й низької якості продукцію? Питання, як кажуть, риторичне.
— Сергію Юрійовичу, всі ми стали свідками того, як із банків масово почали забирати кошти. Що буде далі?
— Населення зневірилося в банківській системі держави, а тому знову переважна більшість громадян зберігатиме власні заощадження десь в інших місцях. Окремі банки, які найбільш вразливі до цих процесів, взагалі збанкрутують. Решта не зможе масово видавати кредити або ж ці кредити, будуть занадто дорогі. А якщо існує дефіцит кредитних ресурсів, то й спостерігається досить млява ділова активність.
— Чи є вже дані про те, що безробітних у Новограді-Волинському значно побільшало, як прогнозувалося заздалегідь?
— Фінансова криза дійсно призводить до безробіття. Не омине цей процес і наше місто. Деяким робітникам на підприємствах вже запропонували відпустки за свій рахунок. Але сподіваємося, що цей процес не буде розвиватися так масово, як на Сході держави.
— Щодо закриття підприємств, то ви маєте на увазі сиркомбінат, який сьогодні вже не працює?
— Це підприємство знаходиться у районі, і тому конкретної інформації по його роботі я вам дати не можу. Можу лише зазначити, що з’явилися серйозні проблеми у Новоград-Волинського пивзаводу, який нині знаходиться у наближеному до критичного стані. І це не дивно, адже пиво не є одним з продуктів першої необхідності. І якщо населенню бракує коштів, то саме на таких товарах починають економити.
— Чи є ще якісь ознаки початку фінансової кризи на теренах Новограда?
— Турбує те, що поступово зменшуються платежі до бюджету. Виходячи з цього, об’єми виробництва на промислових підприємствах Звягельщини падають. Є ще такий цікавий факт, що нині додому із-за кордону та інших регіонів України повертається багато заробітчан. Минулими роками будівельники не могли знайти спеціалістів, а сьогодні представники цих професій вже шукають собі роботу в Новограді-Волинському. І не лише на зимовий період. Бо якщо раніше вони дійсно відпочивали взимку, а навесні їм пропонували конкретну роботу і на конкретний період вже заздалегідь, то тепер роботодавці цим робітникам нічого конкретного не говорять.
— Сергію Юрійовичу, які з підприємств Новограда-Волинського дають тепер найбільше робочих місць?
— Насамперед, це ТОВ «Техна», де працює майже тисячу робітників, 500 — на м’ясокомбінаті, 435 — на ЗАТ ВКФ «Леся», 230 — фабрика «Мірт», 250 — хлібозавод. Це найпотужніші роботодавці.
— Чи відчутно вже на біржі побільшало безробітних?
— Нещодавно, спілкуючись у телефонному режимі з працівниками Центру зайнятості, я довідався про те, що суттєвих змін на даний час поки що не відчувається — напливу безробітних немає. Рівень безробіття у нашому місті так і тримається десь приблизно на 2%.
— Чи має Новоград-Волинський свої «плюси і мінуси» напередодні фінансової кризи?
— Позитив Новограда у тому, що економіка у нашому місті диверсифікована, тобто не залежить від роботи якоїсь однієї галузі чи одного-двох підприємств, так як у тому ж Маріуполі, де дві третіх міста працює у металургії. Наші промислові підприємства невеликі і різногалузеві: це харчова промисловість, деревообробна, легка, фармацевтична. Це означає, що проблеми в одній галузі можна перекривати за рахунок інших. Тому великих потрясінь для Новограда-Волинського у зв’язку з фінансовою кризою я б не прогнозував. А загалом, все залежатиме від того, як розвиватиметься ця ситуація на теренах держави. Ну і багато що залежатиме від того, як втілюватимуть у життя наші підприєства новітні енергозберігаючі технології. Бо на часі виживуть саме ті, хто максимально зменшуватиме за- трати на виробництві. Тож один з основних напрямків — втілення в життя енергозберігаючих технологій. Але про це — наша наступна розмова.
Розмовляла Лариса ГЕМБАРСЬКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА