Як з’явилися злодії в законі, ніхто точно сказати не може. Також складно встановити виникнення цього словосполучення. На цей рахунок є кілька версій. За найрозповсюдженішою з них, таке звання носить злочинець, прийнятий у злодійський таємний «орден», котрий дотримується всіх його законів.
Злодії в законі — не лише еліта кримінального світу, це його лідери. Вони цілковито відповідають за порядок у тюрмах і в колоніях, формують нові злочинні кадри, виступають у ролі третейських суддів і в багатьох випадках керують долею звичайних арештантів.
Більшість криміналістів вважають, що злодії в законі з’явилися в тридцятих роках минулого століття. Ніщо з такою швидкістю і бажанням не створювалось, як Головне управління таборів (рос. ГУЛаг), створене насамперед із економічних міркувань. Дармова робоча сила, котру представляли багатомільйонні маси, освоювала копальні (рос. рудники), будувала канали, магістралі, міста.
Величезна пронумерована армія потребувала своїх генералів у важелях внутрішнього управління.
«КАДРОВА ПОЛІТИКА»
Появу лідерів вітали всі: і адміністрація таборів, і самі зеки, особливо політичні, котрі потерпали від кримінальної братії. Злодійський орден міцнів і розвивався, поповнюючи свої ряди новими ватажками-професіоналами.
«Кадрова політика» була жорсткою. Злодієм у законі міг стати далеко не кожен, навіть із когорти затятих кримінальників. До режиму правил зеків прибавився злодійський статут, який забороняв різати, душити один одного просто з нудьги, красти в сусіда, здіймати бучу й уникати роботи. Найтяжчими гріхами тут вважалася образа або вбивство злодія в законі.
З’явився «общак» — злодійська каса для «гріву» (підтримки) лікарень, карцерів, пересилок, СІЗО. Злодії в законі обкладали даниною всіх зеків. Платили грошима, цигарками, спиртом, хлібом. За всі надзвичайні події злодії в законі особисто несли відповідальність перед «сходкою» (чи «сходняком») — вищим органом злодійської влади. До того ж, лишити життя лідера міг тільки рівний за рангом, тобто, такий же злодій у законі.
Після Великої Вітчизняної війни держава оголосила війну злодіям у законі, котрих, за оперативними даними НКВС, уже нараховувалося кілька тисяч осіб.
Злодійській еліті надавали навіть інше кримінальне забарвлення і почали називати «організованою злочинністю». Навіть за приналежність до злодіїв у законі можна було отримати строк. Злодіїв примушували відмовитися від свого високого, потом і кров’ю добутого звання.
ЗЛОДІЙ ПОВИНЕН СИДІТИ?
Сьогоднішню кількість злодіїв у законі в Україні назвати складно. Злодійський клан уміє берегти свої таємниці, і дані про них отримують лише оперативним шляхом, з допомогою агентури і технічних засобів. Спеціалісти МВС припускають, що тільки в Києві знаходиться більше двох десятків злодіїв у законі. По країнах СНД їх може бути більше тисячі. Складно назвати число «законників» ще й тому, що змінилося значення вислову «злодій у законі» і слова «закон».
Раніше злодійський статут забороняв «законнику» оточувати себе дорогими речами — особняком, машиною і тому подібним (єдиною прикрасою повинно було бути татуювання) і накопичувати власні гроші. Образ життя злодія старого розливу лаконічно зобразив герой відомої комедії «Джентльмени удачі»: «Ти — злодій. Украв, випив — у тюрму. Украв, випив — у тюрму». Справді, частину своєї здобичі «законник»віддавав до «общака», а на решту гуляв.
Сьогоднішній злодій роз’їжджає у шедеврах світового автомобілебудування, відгрохує триповерхові особняки, які в народі називають спортзалами. Він оточує себе охоронцями, бо життя «законника» ще ніколи не було таким небезпечним, як нині (кожному злодію до цього часу заборонено носити будь-яку зброю).
«КОДЕКС НОВОГО ЗЛОДІЯ»
Нові злодії, на відміну від своїх «батьків», самі на справу майже не ходять. Рекет і всілякі фінансові махінації вони доручають своєму оточенню — «піхоті». Нові злодії також уникають особистих зв’язків із міліцією, на кажучи вже про приятельські відносини. Підкуп посадових осіб вони проводять через своє оточення і про ці процедури намагаються не розповсюджуватися.
«Законникам» заборонялося служити в армії, цікавитися політикою, тим більше, перебувати в партії чи в комсомолі, відвідувати добровольчі народні дружини. Недобре дивилися на тих, хто читав пресу. Злодій повинен тільки красти. Злодій у законі зобов’язаний берегти свою честь і турбуватися за свій авторитет. На будь-яку образу він повинен відповісти. Від цього може постраждати його кримінальна кар’єра. І, зрештою, останній закон злодійського братства — злодій зобов’язаний грати у всі без винятку азартні ігри. Хай то будуть карти, кості, рулетка тощо.
Конкретного автора у злодійського кодексу немає — це колективна «творчість». Він складався для того, щоби його виконували. Порушників закону чекало покарання, так звані «блотні» санкції.
Облік лідерів злочинного світу оперативники ведуть за агентурними повідомленнями, що надходять з місць позбавлення волі. Сьогодні, за статистикою МВС, як уже говорилося, нараховується близько однієї тисячі «законників», близько двохсот з них відбувають покарання у місцях позбавлення волі.
«Хрещених батьків» коронують як за колючим дротом, так і на волі. Процедура коронації відбувається на «сходці», де кандидатури обговорюються тими, хто зібрався.
Досвідчені оперативники запевняють, що сьогодні корону можна отримати за відповідну суму, внесену до «общака». Немало кавказьких злодіїв цей титул добули собі саме в такий спосіб. Ціни всюди різні і коливаються від ста тисяч до одного мільйона доларів.
Щоби стати злодієм у законі, мало бути кримінальним авторитетом і поважати злодійський кодекс. Потрібно пройти коронацію, чи посвяту в «законники». Це непросто — потрібно виконати ряд формальностей, які збереглися по сьогодні. Наприклад, авторитет, «положинець» чи «пацан», котрий входить в оточення «законників», замахнувся на злодійський титул. Насамперед, йому потрібно заручитися двома письмовими рекомендаціями від злодіїв у законі. До того ж, законний стаж повинен бути не менше трьох років (за іншою інформацією — п’ять). Після цього кандидат повідомляє злодіям про свої наміри.
Про деталі самого процесу відомо мало. Про саму злодійську корону також нічого не відомо. Швидше за все, це символ, а не ритуальний інструмент. Далі йде клятва новоспеченого злодія в законі. Він зобов’язується дотримуватись законів і беззаперечно прийняти смерть у випадку зради. Злодію врочисто наносять татуювання: серце, пробите кинджалом, — смерть за зраду, і новий злодій у законі готовий.