Це велике свято, хоча і не дванадесяте. Різдво Іоанна Предтечі встановлене на згадку про події, пов’язані з народженням Іоанна Хрестителя, описані в Євангелії від Луки.
У християнстві вчення про провісника Месії — Ісуса Христа — пов’язане з образом пророка Іоанна Хрестителя, який відновив і продовжив служіння Іллі. За переказами, коли Іоанну виповнилося тридцять років, він почав проповідувати в Іудейській пустелі, а згодом — у околицях ріки Йордан. Він суворо викривав вади суспільства і закликав до покаяння, сповіщаючи про швидке пришестя Месії. Проповідь Іоанна була настільки сильною, що невдовзі навколо нього почали збиратись учні.
Зовнішнім знаком покаяння і духовного оновлення Іоанн вибрав хрещення — омовіння у воді і занурення в неї (звідси й ім’я — Хреститель). Прийняти хрещення прийшов і Ісус. Тим самим Іоанн Хреститель проклав шлях служінню і вченню Ісуса Христа. До речі, Іоанн Хреститель — єдиний святий, окрім Ісуса Христа та Богородиці, чиє Різдво святкує церква, в інших випадках церква вшановує лише день смерті святих.
Традиція прославляти Іоанна Хрестителя в дні його народження і мученицької смерті склалася ще в перших християнських громадах. Від III століття свято Різдва Іоанна Предтечі вже широко відзначалось і східними, і західними християнами — його називали «світлим торжеством» і «денницею Сонця правди». На початку IV століття свято було введене у християнський календар. У східних слов’ян і народів Прибалтики свято Різдва Іоанна Предтечі за часом збігалося із язичницьким святом літнього сонцестояння, тому в народі його називали днем Івана Купала. Багато язичницьких елементів і досі збереглось у народній обрядовості цього свята: танці, перестрибування через вогонь (древній очищувальний обряд), скочування в ріку палаючих коліс, кидання вінків тощо. Свято Івана Купала, що відбувається у ніч із 6 на 7 липня, — одне з найулюбленіших для українців.