З приходом тепла, літа до Новограда-Волинського прийшла і пора весіль. Вже стало доброю традицією, що якраз на цю пору року припадає вибір молодят. Чи то, щоб життя було таким же теплим і світлим, чи для солідарності з іншими парами, а можливо, і з іншої причини найчастіше саме влітку лунає «гірко».
Шлюб — річ серйозна і відповідальна, але починається з веселої події — весілля. І кожен, хто наважується ступити на весільний рушник, хоче, щоб ця подія стала незабутньою. Для цього докладають всі зусилля. Ми поцікавилися у місцевому РАЦСі статистикою зареєстрованих шлюбів за останні роки. Картина виглядає так: 2010 рік — 344 шлюби, 2011 — 392 шлюби.
За перше півріччя 2012 року шлюб взяли лише 97 пар. Напевно вплинуло на бажання одружитися те, що 2012 рік — високосний і вважається несприятливим для такої події.
Як повідомила начальник Міського відділу реєстрації актів цивільного стану Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції В.Ю.Хотько: «Дедалі більше пар почало звертати увагу на пости. Найменше весіль у травні, а от після Петрівського посту до листопада найбільше охочих одружитися».
Старий український весільний обряд зберігся в пам’яті старших людей, а його традиції подекуди залишилися і у проведенні сучасного весілля. До звичаїв, які можна спостерігати майже на кожному весіллі, належать: сватання, викуп нареченої, вінчання, «чоботи» та покривання молодої. Ще одним обов’язковим моментом є вишитий рушник, який вказує на український колорит. Рушник дівчина має вишити власноруч, до того ж не один, хоча для сьогодення це рідкість, адже більшість дівчат надає перевагу купленим рушникам. Що ж, як казали в давнину, «який рушник, така і доля».
Невід’ємною частиною весілля є і вінчання, призначення якого люди сьогодні дещо спотворюють. З давніх часів вінчання було таїнством молодих, які просили благословення у Бога, а зараз для багатьох це — модне доповнення до шлюбу. Молоді мають дуже приблизне уявлення про релігійне вчення. Тож таїнство шлюбу перетворюється просто в красивий обряд. Для тих, хто наважується на такий крок, важливо знати, що не відправляється вінчання: напередодні середи і п’ятниці протягом усього року (вівторок і четвер); недільних днів (субота); дванадесятих, храмових і великих свят; протягом постів Великого, Петрового, Успенського і Різдвяного. Та, перш ніж йти до церкви, потрібно добре все обдумати, адже церковний шлюб не так просто розірвати як цивільний. А вінчатися можна тільки три рази в житті. Як говорить народна мудрість: «сім разів подумай, раз відріж». Існує думка, що вінчатися потрібно тоді, коли відносини перевірені, і подружжя прожило у шлюбі вже декілька років.
Стосовно святкування, то воно може бути різним, це вже залежить від побажань і можливостей молодят.
Варто зазначити, що ще чверть століття тому питання «Одружуватися чи ні?» практично не виникало у людей, які любили один одного, які хотіли жити разом... Сьогодні все частіше лунає поняття цивільного шлюбу. А молоді люди ідентифікуються як співмешканці, а не подружжя. Для багатьох це пробний варіант сім'ї: сподобається — одружимося, не сподобається — розбіжимося, а штамп у паспорті не врятує сім'ю від розпаду у випадку проблеми. Та є і противники такого шлюбу, адже будь-яка сторона в будь-який час може без пояснень порвати стосунки, тому що ті, хто легко йдуть на співжиття, так само легко підуть на розлучення. Думки молодих людей з цього приводу різні:
Оксана, 20 років, студент: «Сьогодні штамп у паспорті нічого не вирішує. Якщо людям добре разом, то їм добре, незважаючи на його наявність. Можна прожити все життя без штампа і щасливо. Офіційно одружитись можна хіба заради дітей».
Христина, 27 років, продавець: «Ми вирішили не псувати все цивільним шлюбом. А відразу зареєстрували свої стосунки і зробили красиве свято — весілля! Скоро буде 6 років, як ми живемо в злагоді. Якщо з’являться діти, то краще, коли батьки — у законному шлюбі».
Віталій, 22 роки, студент: «У будь-яких стосунках найважливіше повага і довіра. А якщо хтось схоче зрадити чи покинути сім'ю, то штамп у паспорті аж ніяк його не зупинить!».
Отже, чи потрібна печатка в паспорті, вирішує кожен сам, але варто пам’ятати, що лише одна її наявність не гарантує щасливого подружнього життя і міцної родини. Для цього потрібно набагато більше, а головне — спільне прагнення. І не важливо, в законному ви шлюбі, чи в цивільному, потрібно вміти не втратити тих почуттів, які підштовхнули вас поєднати свої долі. А штамп на розлучення аж ніяк не впливає.
А ось за даними Новоград-Волинського РАЦСу, протягом 2011 року в місті було розірвано понад 60 шлюбів, а за перше півріччя 2012 року — 24 шлюби, з них 16 за взаємною згодою. Віднедавна процес розірвання шлюбу здійснюється за дещо іншою схемою. З появою нового Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. розірвання шлюбу, здійснене судом після набрання чинності цим Законом, не підлягає державній реєстрації в РАЦСі. У таких випадках документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Тобто, сьогодні рішення суду є остаточним. Тож, згідно з цим нововведенням, можна додати ще 75 розірваних шлюбів за 2012 рік. Та потрібно прагнути до кращого, вчасно вирішувати проблеми, щоб не призвести до розпаду сім'ї — офіційної чи ні.
Існує цікавий момент, — певній річниці весілля люди дали свою назву. Ситцеве — 1 рік, дерев’яне — 5, день троянд — десятиріччя спільного життя, скляне — 15, фарфорове — 20, срібне — 25, полотняне — 35, золоте — 50, діамантове — 60, залізне — 65, благородне — 70, коронне весілля — 75 років.
Не забуваймо, що весілля — найважливіша подія у житті, адже це початок спільної життєвої дороги. І нехай вона проведе вас через роки, щоб почулося те солодке «Гірко» вже на коронному весіллі!