www.zvyagel.com.ua









free counters Яндекс.Метрика
Украина онлайн


«Я — НЕ ВЕЛИКИЙ МРІЙНИК, А ЖОРСТКИЙ ПРАГМАТИК»

20 Липня 2012 | Оприлюднив: | 393 просмотров
2 votes, average: 3,00 out of 52 votes, average: 3,00 out of 52 votes, average: 3,00 out of 52 votes, average: 3,00 out of 52 votes, average: 3,00 out of 5 (2 оценок, в среднем: 3,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Минулого понеділка на зустрічі з керівниками ОСББ та журналістами місцевих ЗМІ міський голова Володимир Загривий та його заступник Сергій КОЛОТОВ розповіли про свої враження від робочої поїздки до Німеччини. Новоград-волинці перебували у складі делегації, до якої входили представники 5 міст України — Києва, Чернігова, Івано-Франківська, Миргорода і Новограда-Волинського. Всі ці міста вже декілька років поспіль впроваджують у себе програми енергозберігаючих технологій за рекомендаціями українсько-німецького співробітництва GTZ. Цього разу — привезли нові враження. Власне, в нашому місті в розрізі енергозберігаючих технологій впроваджено вже багато напрацювань, однак поки що це тільки перші кроки. Про те, які висновки буде зроблено з побаченого під час робочої поїздки Німеччиною та які напрацювання намічаються на найближче майбутнє, розповів учасникам зустрічі міський голова Володимир ЗАГРИВИЙ:
— Ми працювали в трьох містах Німеччини. Працювали напружено, зранку і до пізнього вечора в складі української делегації з 5 міст — Києва, Чернігова, Івано-Франківська, Миргорода і нашого Новограда-Волинського. Це ті міста, які активно співпрацюють з українсько-німецьким співтовариством GTZ, що вже дуже багато нам допомогло фінансово і в методичному плані. Цю роботу ми продовжуємо і нарощуємо. Фінансування цієї поїздки відбувалося за рахунок німецької сторони.
Головна мета даної інформаційної поїздки — збагачення місцевих делегацій, місцевих органів влади німецьким досвідом роботи. Було багато дискусій і суперечок, а, як відомо, саме в суперечці має народжуватися істина. Ми наводили свої аргументи, німецька сторона — свої, попрацювали досить ефективно. Провідна тема була — енергоефективність у будівлях.
Ми побачили дуже багато. Цікаво було подивитися на місто, половина якого колись була «радянська», а інша частина — «західна», яка сьогодні навіть «ображається» на східну, бо практично всі кошти федерального бюджету йдуть на підняття рівня життєзабезпечення міст колишньої «радянської» території. І те все, що ми колись бачили, як туди їздили, — його сьогодні немає. Відбулися разючі переміни, і те все, що робиться сьогодні в східній Німеччині, навіть вже перевищує те, що має Західна.
Над побудованими ще за радянських часів панельними будиночками добре попрацювали — від підвалів до дахів. Зроблено фасади, всі комунікації — вода, опалення, замінено вікна і двері. Залишилися тільки колишні стіни. Все інше, без виселення мешканців, замінено. Ми бачили установки, які акумулюють сонячну енергію, з якої йде потім генерація електроенергії, а з відходів тваринного господарства добувають газ метан. Так само його добувають на очисних спорудах міста Дрездена, інші установки з цього газу генерують тепло, що йде на підігрів води, на електроенергію. Можна перераховувати ще багато об’єктів, на яких ми побували.
У них у школі продовжується навчальний рік. Канікули в дітей — один місяць, у серпні. Дитячі садочки мають приблизно ті ж умови, що й у нас. Але щодо енергозбереження, енергозабезпечення, всіх новітніх технологій, то вони пішли вперед, і навряд чи ми їх у найближчі роки наздоженемо.
На основі цього всього я зробив особистий, суто суб’єктивний висновок, що Україна не в той бік йде. Ми повертаємося назад у ті «красиві» роки, коли у нас було дуже багато природних запасів. Але ви знаєте, що природні ресурси — всі вичерпуються. Німеччина йде по абсолютно новому шляху — по прогресивному, еволюційному. Вони шукають альтернативні джерела життєзабезпечення — добувають енергію з вітру, води, сонця, з відходів. У цьому плані у них з нами просто разюча різниця. А з нашими підходами до цього всього перспективи просто немає. Ми підійдемо до якогось такого рубежу, коли вже не зможемо забезпечувати самі себе. Тож, як би там важко не було, але, виходячи з наших можливостей, будемо працювати. Я підготую низку доручень і рішень з цього питання. Зі свого боку і держава повинна взяти в руки стратегію розвитку, бо енергетична і житлово-комунальна сфера — це основа-основ. А якщо держава не візьме у свої руки стратегію і законодавчо її не закріпить, то без цього ми самі, як риба об лід будемо битися. Але сподіваюся, що з цього приводу висновки будуть зроблені, бо якщо все покласти на самоврядування, то з того не буде нічого.
Одна з енергетичних компаній області виявляє бажання побудувати сонячну електростанцію, і ми працюємо з керівниками району, щоб найближчим часом виділити до 40 гектарів землі під сонячні батареї. Щоб поповнити той брак енергії, який на сьогодні є. Так, сьогодні напрацьовується нова лінія, що піде від Рівного до Житомира і Києва через Новоград, але і цей варіант не відкидається. Підстанція, яку планується розміститися за «Церсанітом», забезпечить потреби не тільки міста, але й індустріального містечка, яке там спроектоване.
Дорученням буде передбачено перегляд персонального складу енергоменеджерів. Вони є на папері, а справ їх поки що не видно. Поки що я незадоволений управлінням цим процесом . Це ж саме буде зроблено по всіх бюджетних і комунальних закладах. У дитячих садочках, середніх школах буде запроваджено і більш поглиблено вивчатиметься все, що стосується енергозбереження, всього комунального господарства. По лінії машинобудівного технікуму буде зроблено виїзд до Київського інституту енергоменеджменту з тим, щоб розпочати з ними співпрацю стосовно підготовки енергоменеджерів у нашому технікумі.
Потрібно проводити агітаційну і просвітницьку роботу, бо без уявлення — що ми маємо зробити, — ми нічого не доб’ємося. Будемо удосконалювати наші напрацювання в ОСББ.
А далі піде вже практична робота щодо утеплення фасадів, підвалів і т. д. Зрозуміло, що все пов’язано з коштами, яких у нас катастрофічно не вистачає. У Німеччині ці кошти йдуть на третину від населення, 50% — державні і 20% — місцеві органи влади. Щоб провести повну санацію одного будинку, потрібно десь 11 мільйонів євро. Це, звісно, мрія для нас з вами, але не варто втрачати віри, просто потрібно працювати поетапно, починаючи з найбільш проблемних місць. Заміну вікон населення нині проводить самостійно, наші завдання — горища, дахи, підвали, сходи.
Інфрачервоне обстеження будинків — це реальність, яка є на Житомирщині. За відповідні кошти пропонують сфотографувати кожен будинок і скласти його енергетичний паспорт, і тільки потім уже проводити цільову санацію — де там слабкі місця, де найбільш промерзають стіни, де пошкоджена герметизація або ж її взагалі не існує.
Насамкінець скажу, що я — не великий мрійник, як ви можете подумати. Я — гіркий реаліст і жорсткий прагматик. А тому буду докладати зусиль, щоб те все, що ми бачили, хоча б на мінімальному рівні, було запроваджено в Новограді-Волинському.

Лариса ГЕМБАРСЬКА
Фото Віктора ТИМОЩУКА
  1. 1 коментар в статті “«Я — НЕ ВЕЛИКИЙ МРІЙНИК, А ЖОРСТКИЙ ПРАГМАТИК»”

  2. Написав: nvvetal 23.07.2012 | Відповісти

    Цитувати

    и старый пер**н :))

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки: